Раз — ромашка, два — ромашка...

Про шкоду від великої кількості цукерок теоретично знають всі. Навіть у підручниках першокласників намальована піраміда, основа якої — корисна їжа, якої споживати треба найбільше, а вище йдуть ласощі–чіпси–коли, яких скуштувати, звичайно, можна, але у щоденному раціоні варто звести до мінімуму. Втім, дорослі часто самі провокують надмірний інтерес дітей до некорисної їжі: бо не подають приклад, як можна обходитися без нездорових продуктів і напоїв, а навпаки — як обов’язкові гостинці несуть солодощі. А серед цукерок і печива з наповнювачами є такі, які не те що не корисні, а шкідливі саме для дітей і людей старшого віку. Бо містять багато транс–жирів, що згубно впливають на всі органи і системи, а особливо — на серцево–судинну.

Переїдання чи отруєння?

Якщо зібрати інформацію від покупців цукерок по всій Україні, то можна натрапити на дуже екзотичні випадки такої продукції практично в усіх областях: то з... нитками усередині, то з... черв’ячками. Але це все ж таки винятки. Як правило, такі неприємні сюрпризи знаходять або у дуже простроченому товарі, або у тому, який виробляли напівкустарним способом маловідомі виробники.

На Чернігівщині не так давно більше 40 вихованців Старобиківської школи–інтернату після надмірного ласування цукерками потрапили у Бобровицьку районну лікарню. І хоча медики поставили діагноз «переїдання», лікували так само, як при отруєнні. А незалежні експерти кажуть, що підлітки могли отруїтися надмірною кількістю транс–жирів, які були у презентованих вихованцям інтернату ласощах.

Спробуємо трохи згадати хімію і вникнути у виробничі технології. До складу більшості цукерок входять жири: їх можна знайти або у шоколадній глазурі, або у наповнювачах–начинках. «Какао–масло — дуже дорогий інгредієнт, тому рідко шоколадні цукерки роблять винятково із шоколаду, — констатує керівник Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — У цукерках нерідко можна знайти пальмову і кокосову олії, кулінарні жири, маргарин і спреди. Такі жири можуть бути і в печиві та вафлях. Якщо виробники солодощів використовували гідрогенізовані жири (маргарин), у них може бути високий вміст так званих транс–жирів, хоча по–науковому правильніше називати їх транс–ізомерами».

Ненасичені жирні кислоти (їх багато у рідких рослинних оліях) можуть існувати у двох конфігураціях: «цис» і «транс». Якщо зануритися у хімію, ці дві конфігурації різняться розміщенням атомів по відношенню до подвійного зв’язку, який є неодмінною ознакою ненасичених кислот. Цис–ізомери або цис–жири — це природний, «правильний» різновид жирних кислот. Транс–ізомери — «неправильні», трансформовані жири.

У природних умовах транс–жири утворюються у незначних кількостях. Вони присутні у молоці і м’ясі. Найбільше транс–ізомерів утворюється у процесі виробництва маргарину, коли відбувається гідрогенізація: рідка олія перетворюється на твердий жир. (Хоча вже є технології виробництва маргарину, які дозволяють уникнути утворення у цьому продукті надмірної кількості транс–жирів). «Проблема у тому, що людський організм не може розрізняти цис–жири і транс–жири, — пояснює Валентин Безрукий. — Останні він також сприймає за «чисту монету» і включає в усі процеси. У результаті, у людському організмі утворюються небажані сполуки і виникають серцево–судинні захворювання. Отже, чим менше транс–жирів у продуктах харчування, тим краще для споживачів».

Солодка омана

Щоб з’ясувати, скільки транс–жирів може бути у привабливих обгортках, Центр незалежних споживчих експертиз з ініціативи одного з телеканалів протестував п’ять видів цукерок вітчизняних виробників: «Ромашка» (Маріупольської кондитерської фабрики «Рошен»), «Рома+Машка» («Конті», м. Донецьк), «Ромашка» («Люкс Одеса», ЗАТ «Одесакондитер»), «Ромашка» («Світоч», Львівська кондитерська фабрика) і «Ромашка польова» («Житомирські ласощі»). «Нормативними документами не визначено допустимий вміст транс–ізомерів у цукерках, — уточнює Валентин Безрукий. — Тому отримані результати порівнювали з єдиною діючою в Україні нормою для спредів — не більше 8 відсотків».

Насторожити споживача стосовно ймовірного вмісту в будь–яких цукерках транс–жирів може список складників. (Щоправда, його такими дрібними буквами друкують, що для прочитання потрібне дуже «сильне» збільшувальне скло. «Просунуті» споживачі з такою інформацією можуть ознайомитися на сайтах виробників). Якщо є серед інгредієнтів маргарин, еквіваленти (замінники) какао–масла, кондитерська глазур — можуть бути і транс–жири. У перевірених вище названих цукерок такі показники (отримані проценти — це вміст транс–ізомерів у жировій фазі): «Світоч» — 0,4 %, «Люкс Одеса» — 0,6 %, «Рошен» — 2,7%, «Конті» — 3,8%, «Житомирські ласощі» — аж 32,86 %.

«Цукерки з надмірним вмістом транс–жирів не можна вважати безпечними, — резюмує Валентин Безрукий. — Якщо згадати, що цукерки найбільше люблять діти, то стає дуже сумно».

Найменше транс–жирів має бути у шоколадках, якщо вони, звичайно, справді шоколадні. А про це можна частково дізнатися, уважно читаючи «склад» на упакуванні. Ще справжність шоколаду можна визначати на дотик: якщо плитка тане у руках — какао–масла у виробі немало; якщо не утворює однорідної маси чи кришиться — у ній багато какао–замінників.

Ще утримуйтесь від покупок для дітей дешевих дуже яскравих льодяників й усіляких «лизунців» у формі тваринок і різних фігурок. Бо, найімовірніше, вони містять штучні фарбники. Навіть розрекламовані драже M&Ms maxi компанії «Марс», вироблені у Росії, містять 6 фарбників, які у країнах Євросоюзу визнані небезпечними для дітей, бо можуть спричиняти шкідливий вплив на активність та увагу: Е 102, Е 104, Е 110, Е 122, Е 124, Е 129. За посиланням test.org.ua/usefulinfo/food/info/136 можна знайти список солодощів з такими небезпечними для дітей фарбниками, який склав Центр незалежних споживчих експертиз «Тест».