Таємниці четвертого поверху

29.10.2013

Такої кризи у двосторонніх відносинах, яку нині переживають Сполучені Штати Америки та Німеччина, не могли передбачити жодні оглядачі й аналітики. «Інформаційні бомби», які вкинув у міжнародну політику колишній співробітник американських спецслужб Едвард Сноуден, неабияк підірвали довіру європейських столиць­ до Вашингтона. Судячи з оприлюднених Сноуденом даних, Агенція національної безпеки (АНБ) США прослуховувала телефони щонайменше 35 глав держав.

Щодо чинного канцлера ФРН Ангели Меркель, то її телефон, за даними впливового німецького журналу «Шпігель», американці «слухали» ще з 2002 року, тобто до того, як вона очолила уряд. І принаймні ще за кілька тижнів до того, як у червні цього року президент США Барак Обама відвідав Німеччину з візитом, мобільний номер Меркель (а вона з телефоном майже не розлучається) залишався у списку «прослушки» АНБ.

Фрау канцлер, в якої ця інформація викликала цілком зрозуміле обурення, не лише висловила його телефоном Обамі, а й відрядила керівників німецької розвідки до Вашингтона на дипломатичні «розборки» з тамтешніми колегами. Паралельно до столиці США з цією самою метою прибула делегація Європарламенту, представники якого планують обговорити «делікатне питання» з членами американського Конгресу.

Як стверджують наближені до канцлера джерела, Меркель сприйняла повідомлення про шпигування за нею дуже болісно, адже її називають відомою «американофілкою», та й з Обамою стосунки досі складалися прекрасно.

У Білому домі, схоже, вже й не знають, як «зберегти обличчя» у цій вельми неприємній ситуації. Спецслужбам це вже не світить, тож залишається рятувати репутацію президента. Після того, як німецька преса написала, нібито Обама знав про прослуховування телефону Меркель щонайменше з 2010 року, прес–секретар Агенції національної безпеки офіційно заявила, що очільник АНБ, генерал Кіт Александер, ніколи не обговорював операції щодо «прослушки» європейських лідерів з главою держави.

Німеччина та Франція вже заявили, що домагатимуться від США підписання спеціального договору про відмову від взаємного шпіонажу. За даними «Шпігеля» (які редакція, ймовірно, отримала безпосередньо від Сноудена), моніторинг засобів електронного зв’язку в урядовому кварталі німецької столиці вела окрема Спеціальна служба збору інформації, розташована на четвертому поверсі посольства США в Берліні, що біля Бранденбурзьких воріт. Імовірно, аналогічні відділи діяли чи діють і в інших американських посольствах у багатьох країнах світу. Що загрожує серйозним погіршенням взаємин США з цими країнами, щойно про відповідні відділи стане відомо напевне.

Наступною в черзі «по скандал» уже опинилася Іспанія. Тамтешні ЗМІ вже також повідомили (з посиланням на документи від Сноудена), що АНБ США за місяць перехопила в Іспанії близько 60 мільйонів телефонних розмов. Американського посла в Мадриді викликали в іспанське МЗС для пояснень.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>