Помити голову за 300 гривень

17.10.2013

Салони краси — знають навіть не посвячені у деталі — задоволення не з дешевих. Утiм реклама часто переконує, що заклади, де обіцяють зробити модну зачіску, доглянутими руки і тіло, уже доступні не лише клієнтам iз тугим гаманцем. Власники салонів краси нерідко заманюють клієнтів суперзнижками. В основному роблять це через спеціальні сайти, на яких майорять безліч спокусливих пропозицій купити за півціни товари або купони на салонні процедури. Наприклад, один iз таких сайтів знижок стрижку вартістю за звичних 400 гривень пропонує за 99; манікюр і педикюр зі спеціальним покриттям нігтів — за 169 гривень замість 720; лазерну епіляцію, яка коштує зазвичай 3900 гривень, — лише за 1099. Але чи варто довіряти такій рекламі?

Столична студентка Настя, яка не хоче афішувати своє прізвище, спокусилася на звабливу пропозицію одного iз салонів краси Києва і придбала купон на послуги з 60–відсотковою знижкою. Стрижка в салоні їй і справді коштувала відносно недорого — 100 гривень. А от помили їй голову та зробили укладку, як виявилося у процесі, аж за 300! Менеджери потім довго пояснювали, що знижка не стосувалася дорогих косметичних засобів, які використовували, та оплати роботи майстрів.

Інколи рекламні обіцянки не лише відчутно спустошують гаманці довірливих дівчаток–хлопчиків, а й шкодять їхньому здоров’ю. Бо після «акційного» манікюру–педикюру, трапляється, доводиться лікувати грибок нігтів. А невдоволених клієнтів у таких випадках ще й намагаються зробити винними. Мовляв, «ви ж не повністю заплатили за роботу»...

Потенційні заможні клієнти дорогих салонів можуть дозволити собі похід до недешевого перукаря чи косметолога за реальну ціну. Тож знижки їх не надто цікавлять, хіба що як маленька приємність. Власник відомої мережі салонів перукар–стиліст В’ячеслав Дюденко стверджує: «Якщо у тебе класний персонал, навіщо тобі робити знижки? Коли майстер підвищує кваліфікацію і переходить на дорожчий рівень, клієнтів у нього стає більше. Інвестувати потрібно в імена майстрів, адже саме вони створюють імідж салону».

Зваблюють шаленими знижками, як правило, маловідомі салони краси, які розраховують залучити собі нових, переважно разових клієнтів. Бо в салоні, який зловживає знижками, думають про кількість клієнтів, а не про якість роботи. А ловляться на рекламний «гачок» недосвідчені студентки або довірливі школярки. Ще одна категорія споживачів знижок — так звані «шаровики». Це малозабезпечені клієнти, котрі переходять разом з акційними знижками від одного салону до іншого. Тому майбутнього економічного зиску від них заклади краси не матимуть: чекати знову клієнтів, котрих заманили у конкретний салон 70–відсотковою акцією, не варто. Оскільки вони знову шукатимуть, де можна зробити ту чи іншу процедуру якнайдешевше.

Щоб надавати послуги за ціною як мінімум у 2 рази нижчою прайсової, потрібно на чомусь економити: зменшувати час обслуговування; замінювати дорогу косметику дешевим аналогом; замість кваліфікованого майстра довіряти роботу стажерові. Хоча реальні — 10–20–вiдсотковi знижки можуть бути. «Коли ми робимо знижку, ми показуємо, за яку мінімальну вартість можемо продавати послугу» , — каже Ірина Гончарова, власниця одного з київських салонів краси. На її думку, найважливіше — індивідуальний підхід до кожного відвідувача закладу. Пані Ірина вважає, що фінансово ефективніше для власників працюють бонусні програми для постійних клієнтів.

Якщо ви забажали піти у салон, який пропонує знижки, варто якомога детальніше дізнатися про обрану процедуру, кваліфікацію майстра, який її робитиме, косметичні засоби, які використовуватимуть, задіяну апаратуру. Варто ще запитати у менеджера, на яке відшкодування у випадку невдалого виконання роботи можна розраховувати. А ще не полінуйтеся поцікавитися цінами на таку ж процедуру та деталями її проведення в інших салонах — у реальності може виявитися, що обіцяні захмарні знижки не такі вже й великі. Головне, щоб, раз зекономивши на салонній процедурі, вам не довелося викласти у 3–4 рази більше коштів на лікування. Якщо матимете криву стрижку чи синє волосся — це майже дрібниці.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>