Хотів «потопити»... і врятував

Сенат Італії позавчора висловив довіру урядові Енріко Летти, хоча він і сам не очікував такого сценарію. Лідер партії «Народ свободи» Сильвіо Берлусконі, який хотів спровокувати розкол урядової коаліції та закликав до проведення позачергових виборів, у день голосування за вотум довіри кабінету Летти несподівано змінив свою позицію. І буквально за кілька хвилин свого виступу в парламенті, вже після звітної доповіді прем’єра, Берлусконі, від якого всі очікували цілком протилежних слів, закликав однопартійців підтримати уряд.

Для того, аби підтвердити його легітимність, Летті потрібно було набрати в Сенаті щонайменше 161 голос. Він міг розраховувати на підтримку принаймні 137 депутатів своєї коаліції, але результат голосування залежав від решти політичних сил. І вони не підвели: за вотум довіри уряду виступили 235 сенаторів, і лише 70 проголосували «проти».

Нагадаємо, минулої суботи Сильвіо Берлусконі відкликав з уряду п’ятьох міністрів своєї партії «Народ свободи», аби помститися Летті за співучасть у так званому «політичному вбивстві за допомогою юстиції». Так 77­річний екс­прем’єр охарактеризував вирок Касаційного суду, який підтвердив попереднє рішення нижчої інстанції про винуватість Берлусконі в податковому шахрайстві. Це загрожує донові Сильвіо виключенням із Сенату, втратою недоторканності і довічною забороною обіймати державні посади.

Однак Енріко Летта прохання «берлусконівських» міністрів про відставку відхилив, заявивши, що колапс уряду стане фатальним для країни. Зрештою войовничий настрій Берлусконі призвів до розколу в його власній партії. Як зазначає «Євроньюз», напередодні голосування стало зрозуміло, що група депутатів із «Народу свободи», всупереч заклику свого лідера, збирається підтримати уряд заради стабільності в країні, яка й без того перебуває в дуже непростій економічній ситуації. Збагнувши, що пошиється в дурні, Берлусконі був змушений «дати задній хід».

Як зазначають італійські оглядачі, намагаючись повалити уряд, Берлусконі перехитрував сам себе — швидше за все, тепер його вплив на італійську політику зменшиться.

Аналітики вважають, що політична криза в Італії може перешкодити проведенню реформ, необхідних для виходу з кризи й розв’язання нагальних проблем. Серед них — великий держборг, рецесія і високий рівень безробіття серед молоді. Міжнародний валютний фонд також попередив, що політична напруженість може завдати італійській економіці великої шкоди.

Нинішній коаліційний уряд Італії було сформовано через два місяці після проведених у лютому дострокових парламентських виборів, на яких не було єдиного переможця. Сильвіо Берлусконі домінував у політиці Італії майже два десятиліття, до остаточного відходу з посади прем’єр­міністра в листопаді 2011 року.