День народження Кузі, або Свято всіх рокерів

03.10.2013
День народження Кузі, або Свято всіх рокерів

Сергій Кузьмінський. (з сайта doba.te.ua.)

3 жовтня вже два роки поспіль відбувається спеціальна музична вечірка, що стала справжнім святом для численних прихильників української рок–музики, адже саме цього дня народився знаменитий лідер–вокаліст незрівняних «Братів Гадюкіних» Сергій «Кузя» Кузьмiнський зі Львова. Він пішов з цього світу 2009–го, але всі альбоми «Братів Гадюкіних» донині викликають незмінний інтерес iз боку тисяч і тисяч слухачів, включно з тими, хто ніколи не бував на концертах гурту. І це невипадково: створена «Гадами» музична формула (а точніше цілісний музичний образ) уже давно стала класичною для українського року. А відтак постійно з’являються все нові і нові молоді гурти, що так чи інакше наслідують ту саме гадюкінську формулу, де смачно переплетені гумор, карпатський фольк, ритм–н–блюз і рок. Цього разу майданчиком святкування стала сцена столичного клубу «Бочка» на Подолі, а учасниками культової вечірки — вже доволі досвідчені команди «Юкрейн», «М. Драйв», «Файне місто Тернопіль» та, ясна річ, самі «Брати Гадюкіни». Родзинкою вечора буде вміння музикантів найточніше інтерпретувати пісні Кузьминського, аби їх не забували і поверталися до них знову і знову, адже вони того варті. Ясна річ, «героями» вечірки будуть найбільш культові хіти групи, на яких зросло вже не одне покоління фанів. Це і «Всьо чотко», і «Наркомани на городі», і «Роксоляна», «Сорок пачок «Верховини», «Дівчина з Коломиї», «Аріведерчі Рома», «Звьоздочка моя», «Було не любити», «Приїдь до мене у Мостиська», «117–та стаття» та багато інших, що ввійшли до золотого фонду українського року.

Едуард Драч, один з учасників першого легендарного заокеанського турне переможців фестивалю «Червона Рута», пригадує, що для наших молодих артистів та поїздка була чималим випробуванням, адже багато хто з них узагалі вперше був на Заході. Тому комічних випадків і непорозумінь вистачало... Водночас ніхто, окрім Кузі, не вмів так легко «розрулити» будь–яку незручну ситуацію за рахунок гумору, іронії, жартів... Це часто виручало не лише самих «Гадів», а й усіх представників музичної тусовки. Червонорутівська делегація сприймала Кузьмiнського як такого собі блазня, адже він постійно влаштовував не завжди безневинні розiграші, сипав приколами, всіх смішив, незмінно підіймаючи дух у майже безвихідних ситуаціях. Серед них один лише Кузя знав, що у 70–х існувала в Канаді дивовижна українська група, яка хіти «бітлів» і «ролінгів» обробляла по–своєму, тобто англійська мова перекладалася на гуцульський діалект, і все це справляло шалений комічний ефект. Кузьмінський зібрав чималу колекцію тих дисків і по поверненні додому видав такі пісні, як «Америка» та «Емігрант сонг».

...Сергій Кузьмінський був надзвичайно життєлюбною і доброю людиною, яка просто прагнула більшого розуміння з боку небайдужих, що приходили на його концерти або слухали його пісні у себе вдома.