Шлях до Великої Європи

Окрім промови «господаря», президента США Барака Обами, головним «цвяхом програми» на відкритті загальних дебатів 68–ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью–Йорку став виступ нещодавно обраного президента Ірану Хасана Рохані. Поміркований наступник одіозного Махмуда Ахмадінежада заявив, що Тегеран готовий до переговорів щодо своєї ядерної програми, а Іран є «запорукою стабільності» у Близькосхідному регіоні. Президент запевнив, що іранська влада не має на меті володіння ядерною зброєю, але водночас і від використання мирного атому відмовлятися не збирається. Словом, спіч Ро­хані мав сподобатися Бараку Обамі, який у своєму виступі поклав великі надії на нового очільника Ірану і наголосив, що Білий дім готовий дати Тегерану «ще один шанс».

На тлі загальної стурбованості Близьким Сходом виступи інших державних лідерів з високої трибуни Генасамблеї викликали в залі менший ажіотаж. І до промови Президента України Віктора Януковича прислухалося дещо менше вух, ніж до Обами чи Рохані. Але серед тих, хто уважно ловив кожне його слово, були вельми поважні в світовому масштабі особи. Що менше часу залишається до листопадового саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, то більша відповідальність лежить на українській владі й особисто на главі держави. І хоча від нього чекають передусім справ, від слів також залежить багато.

У своєму виступі Янукович укотре запевнив світову спільноту в невідворотності наших євроінтеграційних прагнень. «Україна робить свій внесок у проект Великої Європи, який об’єднує інтереси й цілі розвитку країн заходу і сходу нашого континенту. Вірю, що підписання в листопаді цього року Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включно із створенням всеохопної і поглибленої зони вільної торгівлі, стане важливим інструментом підвищення добробуту громадян України і, відповідно, сприятиме досягненню нашою країною цілей розвитку тисячоліття», — наголосив Президент.

І розповів про те, як старається влада, покращуючи життя громадян: «Фундаментальною основою внутрішніх перетворень в Україні й надалі залишатиметься верховенство принципу соціальної справедливості. Реалізується найбільш масштабна за новітню історію держави програма реформ, спрямована на здійснення соціально–економічних перетворень та зміцнення демократичного устрою та верховенства права».

Звісно, є ще над цим працювати: «Ми прагнемо закріпити наявну позитивну динаміку багатьох ключових показників національного розвитку. Серед таких індикаторів — подолання бідності, забезпечення якісної освіти, збереження довкілля, покращення здоров’я матерів, зменшення дитячої смертності тощо».

У багатьох ці обіцянки викликали скептичну посмішку. Та є в офіційного Києва щонайменше один здобуток, якому міжнародна спільнота аплодує без вагань. Про нього й нагадав Янукович, заявивши, що Україна в ході нинішньої сесії Ген­асамблеї ініціюватиме проведення конференції з питань подальшого нерозповсюдження ядерної зброї. У 2014–му виповнюється рівно 20 років відтоді, як наша держава відмовилася від свого ядерного арсеналу, «зробивши безпрецедентний внесок у безпрецедентне ядерне роззброєння».

У цьому контексті Віктор Янукович слушно нагадав державам, які взяли на себе місію гаранта безпеки України після підписання цього договору, про важливість дотримання зобов’язань.

Окрім того, Янукович заявив, що Україна закликає міжнародну спільноту до мирного врегулювання конфлікту в Сирії, вітає розробку США і Росією плану зі знищення хімічної зброї і водночас стурбована стагнацією переговорного процесу з модернізації Ради Безпеки ООН. «Вважаємо, що реформування має неодмінно передбачати облік у законних інтересах усіх регіональних груп, у тому числі Східноєвропейської. Йдеться про необхідність надання державам нашого регіону одного додаткового місця для постійного членства у складі розширеної Ради Безпеки», — наголосив гарант, зазначивши, що Україна сподівається на обрання до складу Радбезу на період 2016–2017 років.