Як рятували «Косту конкордію»

17.09.2013
Як рятували «Косту конкордію»

Через грозу, заплановану на 6:00, операцію з «порятунку» «Кости конкордії» довелося відкласти на три години.

Уперше за кілька тижнів головну увагу якщо не міжнародної, то, щонайменше, європейсь­кої преси прикуто не до по­дій навколо Сирії. Упродовж учорашнього дня всі ЗМІ з цікавістю стежили за безпрецедентною інженерною опе­рацією — підйомом затонулого круїзного лайнера «Коста конкордія». Судно завдовжки з три футбольні поля важить понад 114 тисяч тонн — це вдвічі більше, ніж «Титанік». І хоча підготовка до цієї миті тривала майже півтора року, автори унікального плану дещо хвилювалися. Адже досі кораблі такого розміру не піднімали з дна ще ніколи.

Кесонна операція

Той факт, що лайнер затонув не повністю, а лише наполовину, ситуацію не спрощував — навіть навпаки. Щоб із баків судна не вилилося пальне (а його там достатньо, аби спричинити екологічну катастрофу біля мальовничого тосканського узбережжя), «Косту конкордію» вирішили не розрізати на шматки, а повернути у вертикальне положення і відбуксирувати до найближчого великого доку для подальшої утилізації.

За словами керівника операції Ніка Слоана, нинішня осінь — крайній термін для таких робіт. Корпус затонулого корабля роз’їдає корозія, і ще одну зиму «Коста конкордія» у цілому вигляді просто не пережила б.

Після довгих розмірковувань і теоретизувань, було вирішено перевернути лайнер за допомогою товстих сталевих тросів та великих металевих кесонів — ящиків із водою. Спершу їх прикріпили до зовнішнього, надводного, борту судна. І поступово, дуже повільно почали натягувати троси, аби під вагою кесонів корпус почав повертатися у вертикальне положення. Коли лайнер почав вирівнюватися, у порожні кесони, прикріплені до другого борту, почали закачувати повітря. Увесь процес мав зайняти не менше 12 годин, адже різкий підйом міг завершитися руйнацією проіржавілого корабля. Хоча на той випадок, якщо первинний план зазнає невдачі, залишався запасний — таки «розчленувати» «Косту конкордію» на шматки.

На той час, коли верстався цей номер, операція ще тривала. Загальні витрати оцінюють приблизно в 1 млрд. доларів, причому 600 млн. євро пішло тільки на приготування і оснащення.

Молитва за порятунок від «одоробла»

Спершу початок операції запланували на 6–ту ранку за місцевим часом, але планам завадила гроза, через яку довелося відкласти підйом на три години. Пряму трансляцію з місця подій вели багато інтернет–сайтів, зокрема Бі–Бі–Сі, «Рейтер», «Дейлі телеграф». А з берега за потугами фахівців стежили десятки цікавих, серед яких були не лише місцеві мешканці, а й люди, що приїхали з інших куточків Італії та решти світу навмисне, аби на власні очі побачити цей історичний момент... і попрощатися з красивою «картинкою».

Катастрофа «Кости конкордії» зробила доти не надто відомий широкому загалу острів Джиліо об’єктом туристичного паломництва — тисячі людей приїздили сюди саме заради того, щоб сфотографуватися на тлі напівзатонулого лайнера. Щоправда, острів’яни, схоже, не надто пройнялися вдячністю до велетенської залізяки. Напередодні початку операції «порятунку» «Кости конкордії» в місцевих храмах відслужили подячну молитву — за словами одного з місцевих мешканців, «за те, що нарешті це одоробло перестане мозолити нам очі».

Останній рейс італійського «Титаніка»

Нагадаємо, 17–палубний круїзний лайнер «Коста конкордія» затонув 13 січня 2012 року. Розкішний корабель із 1,5 тисячі кают, концертним залом, 4D–кінотеатром, дворівневою фітнес–зоною та безліччю ресторанів і барів мав здійснити круїз за маршрутом Чивітавекк’я—Савона—Барселона—Пальма–де–Майорка—Туніс—Палермо—Чивітавекк’я. Але вже через кілька годин після виходу з порту відправлення, коли пасажири вечеряли в ресторанах, корабель різко накренився. Як з’ясувалося згодом, «Коста конкордія» відхилилася від курсу і, підійшовши надто близько до острова Джиліо біля узбережжя Тоскани, наштовхнулася на кам’яні рифи. Отримаши пробоїну завдовжки близько 70 метрів, лайнер почав занурюватися правим боком у воду. Однак члени екіпажу на чолі з капітаном Франческо Скеттіно не відразу повідомили пасажирам про те, що сталося, й не подали сигнал про лихо.

Коли ж люди й самі побачили, що діло швах, на борту почалася паніка. «Сміливий» капітан, до слова, залишив судно одним із перших.

Саме Скеттіно вважають винним у трагедії, в результаті якої загинуло 32 людини. Тіла двох не знайдено й досі — рятувальники сподіваються виявити їх останки, обстеживши судно після завершення операції підйому.

Капітан, який уже встиг випити не один келих вина або й чогось міцнішого, нібито вирішив привітати старого знайомого й свого попередника на посту, який мешкає на острові Джиліо. Скеттіно робив це й раніше, але фатальної п’ятниці, 13–го, команду про поворот він віддав із запізненням, і судно налетіло на мілину. Попри те, що він визнав свою помилку, звинувачення в загибелі людей синьйор Франческо відкидає. Наразі капітан залишається під домашнім арештом. Якщо суд визнає Скеттіно винним, йому загрожує до 20 років ув’язнення.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>