Дні солідарності

У Польщі стартувала чотириденна кампанія страйків, маніфестацій та протестів проти політики уряду «Загальнопольські дні протесту», яку організували три провідні об’єднання трудящих країни: Незалежна профспілка «Солідарність», Загальнопольська профспілка та Форум проф­спілок. Головні події розгортаються у Варшаві. Вчора, в перший день протесту, відбулося шість маніфестацій за участю близько 20 тисяч профспілчан. Загалом заплановано 17 маніфестацій, наймасовіша з них — на суботу.

Упродовж чотирьох днів протестів до столиці з’їдеться 200 тисяч протестувальників із регіонів. У зв’язку з таким великим напливом людей та акцій протесту транспортне сполучення у Варшаві перебуває в стані колапсу. Мер Варшави Ханна Гронкєвич–Вальц закликала організаторів та учасників маніфестацій не ускладнювати життя мешканцям столиці, «не робити варшав’ян заручниками». Глава «Солідарності» Пйотр Дуда не захотів коментувати цей заклик столичної градоначальниці, оскільки вона не користується пошаною народу і наступного місяця відбудеться референдум про її усунення з посади.

Вчора члени профспілок протестували переважно перед будинками міністерств: внутрішніх справ, охорони здоров’я, праці, юстиції, економіки, транспорту та фінансів. По обіді вони зібралися біля Сейму (парламенту) Польщі й розбили наметове містечко, звідки щодня вирушатимуть на різноманітні акції. Окрім облоги міністерств, відбуватимуться також «спонтанні» пікети — наприклад, фермерів під будинком міністерства сільського господарства, — дискусійні клуби за участю експертів тощо. Поліція не перешкоджала зведенню наметів, а глава Сейму Ева Копач заявила, що не може бути й мови про встановлення якоїсь огорожі навколо будівлі парламенту: «Ми не збираємося відгороджуватися від народу». Не встановлювали бар’єрів і навколо міністерств.

Організатори обіцяють, що акції протесту будуть спокійними та виваженими. От тільки, як попередив глава Загальнопольської профспілки Ян Гуз, під час окремих маніфестацій може бути занадто багато галасу, оскільки це вияв «високого невдоволення у суспільстві».

Профспілки закидають уряду передусім те, що він не прислухається до трудящих і вдається до непопулярних заходів. Серед них — запровадження так званого еластичного часу праці та підвищення пенсійного віку до 67 років. Учасники протестів також вимагають підняти рівень мінімальної зарплати. Лідери профспілок стверджують, що прем’єр–міністр Дональд Туск не бажає співпрацювати з ними. Саме тому головне гасло маніфестантів — «Годі ігнорувати суспільство!».