І на роботі є місце подвигу

Старший прапорщик міліції Юрій Кот запам’ятає той день на все життя, хоча починався він традиційно з патрулювання відведеного маршруту по місту Черкаси.

Але на одній із вулиць до патрульних підбігли люди із багатоповерхівки навпроти, які кликали на допомогу. З їхніх криків патрульні зрозуміли, що горить одна із квартир, а там перебуває дитина.

Уже біля будинку правоохоронці побачили, що з балкона четвертого поверху клубочиться чорний дим. Коли ж піднялися сходами до дверей квартири, то почули дитячий плач. «Дитина благала про допомогу, але зайти до квартири не дозволяли броньовані двері, які були зачинені зсередини. Правоохоронці попросили хлопчика вийти на балкон, де є свіже повітря, а самі за допомогою залізного прута почали відмикати замок», — розповідають «УМ» у прес–службі черкаської обласної міліції.

За словами правоохоронців, коли двері відчинились, інспектор патрульної служби Юрій Кот заскочив усередину, та перша спроба виявилася невдалою — вогонь і дим не дозволили міліціонеру дістатися до дитини. Лише з четвертої спроби, накинувши на себе ковдру, яку дали мешканці будинку, та облившись водою, він зміг вийти на балкон. Переляканий хлопчик, побачивши чоловіка у формі, кинувся до нього та міцно обхопив рученятами шию свого рятівника. З дитиною на руках міліціонер ви­біг із палаючої квартири, а на вулиці обох уже чекали лікарі швидкої допомоги.

«Я ні на хвилину не замислювався про те, що може трапитись зі мною, — зізнається Юрій Кот. — Чув дитячий плач і благання про допомогу, тому думав лише про одне — необхідно якнайшвидше зайти всередину та врятувати малого». Батьки хлопчика безмежно вдячні Юрію Коту та його колегам, які ризикували життями заради порятунку їхньої дитини.