Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Сам фестиваль дивуватиме місто у листопаді, але конкурс серед драматургів оголосили вже зараз. З усіх поданих заявок оргкомітет фестивалю обере лише одного найкращого.
«Цей проект відбуватиметься в рамках фестивалю, але розпочнеться трохи раніше, — коментує «УМ» Оксана Данчук, координатор резиденції. — Увесь жовтень драматург житиме у Львові і за цей час повинен написати п’єсу, яку буде представлено на фестивалі. Насправді мистецькі резиденції — дуже поширене явище в культурному світі, особливо Європи. А для наших реалій це ще потрібніше, адже в такий складний час, коли треба якось заробляти на життя, драматург має багато інших занять, паралельно з написанням п’єси. Тому ми вирішили, що буде дуже доречно, щоб авторові виділили час власне для роботи над текстом. У заявці є пункт, де слід зазначити концепцію майбутньої п’єси».
Цьогорічний фестиваль, на відміну від попередніх, буде значно театральнішим. «Приїдуть театри з різних країн, які привезуть свої вистави, — продовжує пані Оксана. — На львівській сцені гратимуть гості з Польщі, Чехії, Словаччини, можливо, приїдуть також колективи з Росії. Певна річ, українські театри також порадують нашого глядача своїми виставами. Як і в попередні роки, будуть зустрічі з драматургами, відбуватимуться майстеркласи. Критики матимуть досить насичену програму. Також проводитимемо майстеркласи для театральних кураторів.
«Про сучасну драматургію знають набагато більше зараз, ніж три роки тому, коли стартував фестиваль, — розповідає Мар’яна Куземська, координатор медіапроектів. — За цей час з’явився ще один фестиваль у Києві, де відбуваються читання українських драматургів. Кілька п’єс були поставлені. За п’єсою Євгена Марковського з Херсона поставили виставу «Одноразові стаканчики» (реж. Аркадій Непиталюк) у Києві. П’єсою «Буна» Віри Маковій цікавляться кілька державних театрів. Відбулося багато читок п’єс учасників попередніх фестивалів «Драма.UA» у Києві, Харкові, Донецьку, Рівному, Сімферополі. Думаю, що вистави за сучасною українською драмою слід очікувати вже найближчим часом».
П’єси минулорічних переможців виходять окремою книгою у вересні, яка буде презентована на ювілейному ХХ Форумі видавців.
До здобутків фестивалю можна зарахувати і те, що львівський театр Wind of Change після знайомства на театральному фестивалі «Драбина2010» з п’єсою «Коли у світ з’являється людина» Мартіна Гекманнса захопився ідеєю зробити постановку . Згодом за підтримки ГетеІнституту відбулася прем’єра вистави в Першому українському театрі для дітей та юнацтва. ГетеІнститут допоміг купити права на 20 показів.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>