Тримають марку: як українські біатлоністи виступили на етапі Кубка світу у Поклюці
Біатлонний сезон 2024–2025 наближається до фінішу — стріляючим лижникам залишилось провести лише один етап Кубка світу у Холменколені. >>
Позавчора на чемпіонаті світу з водних видів спорту, що триває в Барселоні, з різницею в кілька годин українська скарбничка поповнилася двома нагородами. Миколаївець Ілля Кваша, як «УМ» уже повідомляла, виграв «срібло» на метровому трампліні, а наші синхроністки здобули «бронзу» в командних змаганнях. Проте якщо здобуток титулованого Кваші — призера Олімпійських ігор, володаря багатьох європейських та планетарних нагород — став таким собі статусним явищем, то от медаль водних грацій має неабияку історичну цінність. Власне, «бронза» Барселони–2013 — перша нагорода, виграна українськими синхроністками на чемпіонатах світу.
«Це прорив українського синхронного плавання», — так вітчизняні тренери, що трудяться на цій ниві, називають здобуток Лоліти Ананасової, Ганни Волошиної, Олени Гречихіної, Ганни Клименко, Катерини Різник, Олександри Сабади, Катерини Садурської та Анастасії Савчук. На високий кваліфікаційний рівень наші водні грації почали підніматися ще в 2010 році, коли виграли чималу кількість «бронзи» на єврофорумі. Водночас на попередньому «мундіалі», окрім потужних європейок, росіянок та іспанок, попереду наших дівчат у командній програмі фінішували ще китаянки, канадійки та японки.
Власне, саме збірні Японії та Канади вважалися головними суперницями «синьо–жовтих» на цьому мундіалі. У попередніх дисциплінах — соло та дуетах — наші співвітчизниці випереджали головних конкуренток, але піднятися на п’єдестал їм не дозволяли відверто сильніші грації з Росії, Китаю та Іспанії. Проте командні змагання (вісім спортсменок) китаянки вирішили пропустити, що зробило вакантним третє місце на п’єдесталі. Зрештою, кращою із трійки претендентів на «бронзу» виявилася українська вісімка. Посівши третю позицію в кваліфікації, наші дівчата підтвердили свій клас і в фінальних змаганнях. Ну а перші два місця прогнозовано дісталися росіянкам та іспанкам.
Цікаво, що підкорити вперше в історії світовий п’єдестал українським синхроністкам вдалося тоді, коли у збірній відбулася зміна поколінь. На місце досвідчених Дарини Юшко та Ксенії Сидоренко прийшли нові молоді виконавиці, проте цей факт аж ніяк не завадив нашій команді виграти історичну «бронзу».
Хай там що, а головним натхненником цього прориву, без сумніву, є багаторічний наставник національної збірної з синхронного плавання Світлана Саїдова. Як розповіла «УМ» колега Світлани Борисівни, яка займається з юним поколінням синхроністок (побажавши залишитися «інкогніто»), вирушаючи до Барселони, тренер серйозно ускладнила програму, додала велику кількість акробатичних трюків, тож у боротьбі за п’єдестал Україна представила потужну, красиву і складну композицію.
Зауважимо, що у нашої граціозної вісімки є непоганий шанс зробити в Барселоні «дубль» — у довільній програмі знову не виступатимуть китаянки. Тягатися з росіянками і іспанками наразі проблематично, а от замахнутися на другу «бронзу» у наших дівчат є всі можливості.
Біатлонний сезон 2024–2025 наближається до фінішу — стріляючим лижникам залишилось провести лише один етап Кубка світу у Холменколені. >>
У цьому році національній збірній України належить виконати чималий обсяг важливої роботи. >>
Левова частка нагород, здобутих українськими майстрами фехтування на Олімпійських іграх, належить збірній з жіночої шаблі, котру вже багато років веде вперед Ольга Харлан. >>
Президент ФВПУ Олександр Свіщов розповів про жеребкування чемпіонату Європи 2026 серед жіночої та чоловічої команд з водного поло. Та оцінив шанси збірних на перемогу. >>
Як дощу чекає спрагла до вологи природа, так і вітчизняний біатлон довго мріяв про медалі великих міжнародних змагань. >>
Зібравши у своїй колекції всі можливі нагороди, чемпіонка Європи >>