У польського кінорежисера зі світовим ім'ям Кшиштофа Зануссі завітати до Вінниці було щонайменше дві причини. Перша цілком офіційна — він брав участь у заходах Року Польщі в Україні. Друга — приватно-сімейна. Річ у тім, що його дружина Ельжбета належить до графського роду Грохольських, який до більшовицького перевороту володів маєтностями у приміських селах Стрижавці та П'ятничанах (останнє нині входить у межі міста). У стрижавському маєтку народився і тесть режисера — граф Станіслав Грохольський. Яскрава біографія його цілком може заслуговувати на масштабний кіносеріал: служба на офіцерській посаді спершу в царській армії, згодом — на посаді ад'ютанта Юзефа Пілсудського, важке життя після радянської окупації Польщі, розкидані Другою світовою по різних країнах десять його синів та дочок. Одна з них вийшла замiж за Зануссі — поляка з італійською генеалогією (на неї, до речі, вказує і прізвище).

Південні міста, які три сезони на рік відвідують через декадансовий романтизм або із жалощів, влітку беруть реванш.
Художники, актори, режисери, співаки, танцюристи прагнуть будь-що виступити недалеко від набережної, а оргкомітети фестивалів взагалі не уявляють іншого літнього пейзажу, крім морського. Ялта влітку витримує таку кількість фестивалів, концертів, вернісажів, семінарів, пленерів, що «об'їдається» цим добром на рік наперед.

Ніде правди діти: від візиту на Вінниччину Наталі Околітенко — ключової фігури у спробі розколоти Національну спілку письменників України — та від її зустрічі з тутешньою творчою інтелігенцією і наступної прес-конференції чогось особливого я не очікував. Та все ж вона виявилась доволі симптоматичною і дала відповідь на кілька важливих питань. Адже одна справа — оголошувати себе новим керівництвом НСПУ на рівні центрального органу і навіть заручатися рішеннями судів нижчих інстанцій, і зовсім інша — здобути підтримку в регіональних осередках, із яких, власне, Спілка й складається. Тим паче що для особистих симпатій та антипатій рядових спілчан постанова судді — не указ.

У минулий четвер у своєму будинку поблизу курортного міста Сан-Тропе на 72-му році життя помер відомий французький співак, музикант та плейбой Саша Дістел. Про причину смерті не повідомляють, але відомо, що він багато років хворiв на рак шкіри та щитовидної залози. За останнім бажанням померлого, церемонія поховання, яка відбулася у суботу на Лазуровому узбережжi, була скромною. «Він назавжди залишиться символом французького шарму» — сказав про померлого прем'єр-міністр Франції Жан-П'єр Раффарен. Дійсно, приємної зовнішності та надзвичайно милий у спілкуванні Саша Дістел користувався неймовірним успіхом у жінок, у 60—70-ті роки вважався одним із провідних плейбоїв Франції та світу. Але у пам'яті нащадків він залишиться все ж завдяки своїй музичній спадщині. Він був не лише співаком, але також композитором та свого часу кращим джазовим гітаристом Франції. Він був одним із небагатьох французьких виконавців, кому вдалося зажити слави у світі, зокрема і в герметично ізольованих від неангломовних виконавців США та Великій Британії. Він тричі виступав з концертами перед королевою Великої Британії Єлизаветою ІІ. Схоже, що і вона була не байдужою до «французького шарму».