Полуничний запах Батьківщини

Депутати казали: «Туфту робиш, нічого не буде»

У селі Лосятин, неподалік Почаєва на Тернопільщині, відзначили свято першого врожаю полуниці. Лосятинський кооператив — перший в Україні, де вирощують цю ароматну ягоду. Торік нею засадили 10 гектарів поля, з яких уже цього сезону планують зібрати 150 тонн полуниці. Проект «Розвиток полуничних кооперативів» впроваджують міжнародна благодійна організація «Добробут громад» і компанія «Данон». До 2014 року вони планують профінансувати молочні та полуничні кооперативи в Україні на суму майже 4 мільйони євро.

«Головую сьомий рік, — розповідає сільська голова Лосятина Надія Залевська. — У нас тут не було ні дороги, ні клубу. Село занепадало. Люди не мали роботи, поневірялися по заробітках за кордоном. Тож мусили придумувати проекти, щоб якось «оживити» ситуацію. 2009 року — під час реалізації першого проекту — роздавали людям худобу і зернові. З кооперативом — це моя ініціатива. Хоча спочатку в успіх ніхто не вірив. Депутати райради казали «Туфту робиш, нічого з того не буде».

Люди в Лосятині завжди вирощували полуницю, малину і продавали на дорозі. Всі присадибні ділянки ними засаджені. «Якщо виростять і здадуть у кооператив — це більш прибуткова справа, ніж коли перекупщик забере все за половину вартості й перепродасть, — міркує пані Надія. — Люди у нас працьовиті — треба їм тільки трохи допомогти».

У компанії «Данон» зацікавлені, аби не тільки члени кооперативу — кожен охочий житель вирощував і продавав їм свою продукцію. Але умова така — перейти на нові технології.

...Плантації кооперативу засаджені пізнім сортом полуниці «Полка». Ягоди великі, добірні, соковиті. «Щоб досягти максимального ефекту зволоження, ми в лютому три гектари накрили білим агроволокном, — пояснює директор проекту «Розвиток полуничних кооперативів» Андрій Галяс. — Тож нині тут ягоди вже червоні, а на інших полях вони тільки достигають. Так краще керувати процесом збору. Збудували резервуар для води, насосна станція постачає рідину до магістралі, а звідти вода по крапельках стікає прямо під кущі. Міжряддя застеляємо соломою — аби ягоди не бруднилися під час дощу. Не використовуємо ніяких хімічних добрив».

«Раніше працювала в Польщі, а тепер — вдома, біля дітей...»

Генеральний директор компанії «Данон Україна» Даріо Маркетті пригадує: все почалося з молочних кооперативів. «2009 року ми задумали перейти в зборі молока від індивідуальних виробників до кооперативів. Цю ідею ніхто не підтримував, усі вважали нас божевільними, називали комуністами, — посміхається директор. — Але з часом побачили, що задум добре працює. Нині 20 українських кооперативів постачають нам своє молоко. Тож були певні, що такий підхід виправдає себе і у випадку з полуницями. Щороку інвестуємо 20—30 мільйонів євро, переважно у виробничі потужності. Але за останні 4 роки інвестували майже 10 мільйонів євро в кооперативи, бо такі проекти дуже інтенсивні».

Увесь цьогорічний урожай полуниці Лосятинського кооперативу надійде у вінницьку «Аграну». «Ця фірма переробляє ягоди для фруктового наповнювача, який постачає для наших йогуртів, — каже Даріо Маркетті. — Але наступного року ми збільшимо площу насаджень до 20 гектарів. Це дасть змогу експортувати полуницю — спочатку до Польщі та Росії».

Із відкриттям кооперативу в Лосятині офіційно працевлаштувалися 65 жителів. Уже цього сезону на полуничних плантаціях трудитиметься понад 100 людей. Згодом планують дати роботу 500 людям iз Лосятина і сусідніх сіл. Середній заробіток — 3800 гривень. «Другий рік тут працюю, — говорить Тетяна Наконечна з села Крутнів. — Торік лише виса­джували кущі. За 10 робочих годин у день мали 120 гривень. Я колись працювала на полуниці в Польщі. Там було важче, бо їхала з дому, а зараз — біля дітей. Як закінчується сезон, ставлять на біржу, бо офіційно відпрацювала півроку. Ще отримую соціальну допомогу на малих. І чоловіка цього року до полуниці залучила».

«Збираємо ягоди 75% стиглості, з білим кінчиком, — показує Андрій Галяс. — Така полуниця добра для транспортування. Її заморожують «шоковим» методом: подрібнюють на кубики при температурі мінус 40. Тоді перевантажують в авто і везуть на переробку». Холодильну камеру й автомобіль Лосятинському кооперативу спонсори проекту передали просто на святкуванні першого врожаю.

— Тепер беремося за наступний проект — проООНівський, — ділиться планами Надія Залевська. — Хочемо закупити машини для сушки і робити чипси, фіточаї з полуниці, малини. В Почаївську лавру приїжджає багато паломників, тож людина радо купить пакет сушених полуниць, аніж якусь «хімію».

Для успіху необхідна співпраця

Даріо Маркетті зізнається: легше знайти кошти, ніж управляти таким проектом. «Свого часу нам довелося закрити три кооперативи, бо керівники не були достатньо віддані справі. Для успіху потрібна співпраця місцевої громади з державною владою та неурядовими організаціями. Ми обрали це село, оскільки наш партнер, компанія «Добробут громад», знав цю громаду. Друга причина — місцевість і клімат. Третя — підтримка місцевої влади».

— Так зване реформування аграрного сектору на початку 2000–х, що передбачало створення агрохолдингів, у 10 разів скоротило на Тернопільщині кількість працівників у цій сфері: зi 120 тисяч до 12 тисяч, — розповідає заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Василь Гецько. — Як наслідок — безробіття, масовий виїзд земляків за кордон. Тому це чи не перший приклад соціально відповідального бізнесу, коли компанія думає не лише про прибуток, а й про людей.

«Завдяки проекту збережуться сім’ї, бо люди вже не виїжджатимуть на заробітки за кордон, діти ростимуть біля батьків, — радіє Надія Залевська. — Недавно завершили ремонт дитячого садка, організували сільський хор. Якщо село співає — значить живе».

ДОВІДКА «УМ»

Проект «Розвиток полуничних кооперативів» виконується на базі Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу (СОК) «Лосятинське молочне джерело» у селі Лосятин Кременецького району Тернопільської області. Кооператив надає своїм членам послуги з вирощування, зберігання та збуту полуниці як на спільному полі так і на власних ділянках. Упродовж 2012—2014 років інвестиції спрямовують на поступове збільшення площ насаджень полуниці до 50 га.

ДО РЕЧІ

За словами Даріо Маркетті, чотири роки тому «Данон Україна», працівниками якої переважно є українці, вирішила зосередитися на трьох основних соціальних напрямах. Перший пов’язаний iз перетвореннями у сільському господарстві (розвиток молочних кооперативів і сімейних ферм). «Друга соціальна ініціатива — марафон «Пробіг iз вірою у серці», завдяки якій допомагаємо дитячим кардіологічним відділенням і центрам придбати необхідну апаратуру. І третій — заохочення маленьких українців до занять спортом : проводимо дитячий чемпіонат із футболу «Кубок націй «Данон». Загальна мета цих ініціатив — збільшити середню тривалість життя українця, довести її до такого ж рівня, як у сусідніх країнах — Польщі, Болгарії».