«Те, що не вдалося навіть Януковичу»

06.06.2013
«Те, що не вдалося навіть Януковичу»

Партії ВО «Батьківщина» та «Фронт змін» збираються об’єднатися. Орієнтовно 20 червня (хоча точна дата не обговорюється навіть на партійних зібраннях) відбудеться з’їзд «Батьківщини», на якому лідера «ФЗ» Арсенія Яценюка можуть ввести до проводу партії Тимошенко і передати йому частину повноважень ув’язненої пані Юлії. «Арсеній Петрович має намір вступити в партію «Батьківщина», і, звичайно, враховуючи його надзвичайно високий політичний статус, він буде введений у керівні органи партії», — повідомив днями журналістам депутат від «Батьківщини» Сергій Пашинський. Остаточні умови злиття і нова посада Яценюка в «Батьківщині» залежать від того, як проголосують партійці.

 

Схема «поступового пожирання»

Наразі Яценюк має посаду голови фракції «Батьківщина» в парламенті. Оскільки виборче законодавство–2012 не перебачало балотування до ВР блоків — лише самостійних партій, для кампанії було обрано партійний бренд ВО «Батьківщина». Кандидати із Яценюкового «Фронту змін» формально стали на деякий час безпартійними. Але сама партія нікуди не поділася. Ба більше: подейкують, що тепер молодий амбітний «ФЗ» «пожирає» «Батьківщину», яка донедавна вважалася однією з найбільших партій країни.

До того ж в обласних представництвах партії Юлії Тимошенко побоюються, що при злитті «Фронт змін» не буде ліквідовано — партію просто «законсервують» до кращих часів і при нагоді відновлять її діяльність.

«Фронтовики» інформацію про «консервування» своєї партії не підтверджують, однак і не спростовують. Кажуть, модель об’єднання буде обрана найбільш демократична й прозора, але яка конкретно, — вирішить форум.

За однією з версій, під Арсенія Яценюка готують формальну посаду голови політради «Батьківщини», якої поки що немає в статуті партії. Аби вона з’явилася, потрібно рішенням з’їзду провести зміни до статуту. «Статут для партії «Батьківщина» — річ досить консервативна. Його створили так, щоб не було спокуси часто міняти і користуватися цими змінами. Згідно зі статутом, зміни до нього можуть бути прийняті двома третинами делегатів», — пояснив старожил «Батьківщини», голова київської міської організації партії Юрій Одарченко. За його словами, домінуючим у цьому питанні буде слово самої Юлії Тимошенко, «тому що після прийняття такого рішення вона втратить частину повноважень як голова партії».

«Там відбуваються жахливі речі...»

Позафракційний нардеп–мажоритарник Сергій Міщенко, який називає себе членом команди Тимошенко, заявляє, що пан Арсеній і його компанія «підминають» «Батьківщину» під себе вже півроку, заповнюючи керівні посади в БЮТ своїми людьми. «Ще з початку так званого об’єднання, коли «Фронт змін» і «Батьківщина» пішли єдиною силою на вибори, було порушено один із головних принципів, на якому наголошувала Юлія Тимошенко: «усі народні депутати, котрі встояли перед спокусами, тиском і терором влади, будуть займати перші місця у виборчому списку наступних виборів». Але перше, що було зроблено новим керівництвом, — це викинуто з прохідної частини найбільш відданих партії і Тимошенко народних депутатів», — зазначає Міщенко в заяві, надісланій в «УМ». До прохідної частини виборчого списку не потрапили він сам, також непотрібними стали Андрій Шкіль, Остап Семерак, Володимир Філенко, Олесь Доній, чимало інших послідовних опозиціонерів. Натомість за персональною квотою Арсенія Яценюка до парламенту потрапили п’ять «тушок» — батько й син Табалови, Ігор Скосар, Роман Стаднійчук, Віталій Немілостівий. Ще кількох нардепів–БЮТівців із «квоти Яценюка» називають «прихованими» або потенційними перебіжчиками до табору «регіоналів».

«На місцевих рівнях старий партійний актив ВО «Батьківщина» замінюється на бізнесменів від «Фронту змін». Насамперед із партії викидають відданих Юлії Тимошенко людей. По всій Україні за останній рік усунено від керівництва «Батьківщиною» більше 200 керівників парторганізацій різних рівнів. Це стосується і центрального офісу партії в Києві, який «зачищається» від професійних і відданих людей. Звільнено чи відсунуто від роботи десятки високопрофесійних аналітиків та інформаційників», — розповідає Сергій Міщенко, називаючи опозиційну діяльність Арсенія Яценюка «імітацією». «Натомість уся теперішня діяльність спрямована на забезпечення політичних амбіцій Яценюка та проведення політичних парадів на чолі з ним, — констатує нардеп. — Те, що не змогла зробити влада, навіть кинувши лідера «Батьківщини» за ґрати, — знищити найбільшу опозиційну силу — сьогодні робить егоїзм і непомірні амбіції Арсенія Яценюка».

Думку Міщенка поділяє й колишній працівник прес–служби «Батьківщини» Тарас Пастушенко, який пропрацював там 15 років. Буквально вчора пан Тарас мав розмову зі старими колегами з центральної контрольно–ревізійної комісії партії й розповів у коментарі «УМ»: «Із точки зору партійного будівництва і функціонування там відбуваються жахливі речі. «Фронтівці» «відтискають» усіх старих керівників партійних організацій «Батьківщини» — пишуть на них скарги. Скарги ці формальні, про фінансові зловживання. Представник комісії виїжджає на місце, перевіряє — все нормально, а вони потім катають нові скарги — на центральний штаб, що «не розібрався в ситуації і покриває корупціонерів». Така рутинна чорна робота. Якщо на центральному рівні ще є якесь протистояння, то по всій Україні йде таке тихе рейдерське захоплення осередків. Хто перекинувся на сторону Яценюка — той, ясне діло, сподівається на виживання. Але під час останньої наради в Києві 99 членів партії, які категорично не погоджуються з таким наступом «ФЗ», накинулися на Турчинова, заявляючи, що в жодному випадку цього не допустять. Усі прекрасно усвідомлюють, чим це пахне і для чого це робиться».

«Об’єднання насправді неможливе»

Колишній нардеп Роман Зварич, який перейшов із «Батьківщини» у «Фронт змін» ще 2011 року, каже в коментарі «УМ»: «Учора відбулася якась нарада з приводу об’єднання. Але на яких умовах можуть об’єднатися ці партії, мені невідомо. Можу точно сказати, що законодавчого врегулювання цього питання немає. Законодавство, зокрема Цивільний кодекс, і статут будь–якої партії не передбачають можливості об’єднання двох політичних сил в одну. Був на моїй пам’яті один процес, коли «Собор» і УРП «об’єдналися», але це означало, що хтось один мав самоліквідуватися. Із цього приводу десятьма народними депутатами, в тому числі мною, було внесено законопроект у передпопередньому скликанні, що пропонував зміни в Цивільний кодекс і закон про політичні партії. Але він був завалений. До чого тут кодекс? До того, що кожна юридична особа, в тому числі політична партія, має майно».

При цьому Зварич зазначає: «Мені так видається, я давно став персоною нон–ґрата у «Фронті змін» за свою неприховану критику лідера цієї партії...»