Зустріч глав країн балканського регіону, яка мала відбутися 1–2 червня у македонському місті Охрід, перенесено на невизначений час. Президент Македонії Гйорге Іванов заявив позавчора, що скасовує запланований саміт, «турбуючись про гідність» його країни.
Підготовка до цього саміту тривала більше року. Але Сербія, Боснія і Герцеговина та Румунія нещодавно заявили, що бойкотуватимуть цю зустріч, якщо на неї буде запрошено президента Косова Атіфете Яхягу. Хорватія та Албанія відреагували на ультиматум трьох країн тим, що взагалі відмовилися від участі у саміті.
Незалежність Косова на цей час визнали майже сто країн світу, але не сусіди по балканському регіону. Боснія і Герцеговина та Румунія, як і інші «відмовники» з числа країн ЄС (Іспанія, Кіпр, Греція та Словаччина), побоюються, що визнання самопроголошеного 2008 року утворення Косово може спровокувати подібні сепаратистські тенденції серед національних меншин на їхніх територіях. Щодо Сербії, від якої й відкололася Республіка Косово, то Брюссель змусив цю країну нормалізувати відносини з косовськими сепаратистами погрозами про неприйняття до Євросоюзу. Відповідну угоду було підписано 19 квітня прем’єр–міністрами Сербії і Косово — Івіцею Дачичем та Хашимом Тачі. Парламент Сербії затвердив її 26 квітня, але Дачич при цьому наголосив, що ратифікація угоди не означає визнання Косова.
Противники участі Косова у саміті аргументували свою позицію тим, що учасниками таких міжнародних зустрічей можуть бути лише суверенні і визнані світом країни.
Провал балканського саміту на тлі протиріч навколо Косова роздратував офіційний Брюссель. Тому Сербії висунуто черговий ультиматум. Євросоюз визначить дату початку переговорів про вступ Сербії лише після ліквідації всіх сербських державних установ на території Косова. І Белград має виконати це завдання до кінця року.
Найрішучішим опонентом початку переговорів Белграда з Брюсселем про вступ Сербії до ЄС виступає Німеччина. Рішення про дату початку переговорного процесу має бути ухвалено на саміті ЄС наприкінці червня. Але всі держави європейської спільноти мають підтримати його одностайно. Є сумніви, що Німеччина за місяць, який залишився до саміту, змінить свою жорстку позицію щодо Сербії.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
