Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Кадр iз фiльму «У темрявi».
У шести містах — Києві, Одесі, Вінниці, Сімферополі, Донецьку та Харкові — стартували Дні польського кіно. Цей кінофест проводиться в Україні вже ввосьме, що засвідчує поновлення цікавості українців до колись культового на наших теренах польського кіно. Фестиваль триватиме до 4 червня включно. У Києві партнером Польського інституту є «Кінопалац». Стрічки йдуть польською мовою з українськими субтитрами.
Організатори, як завжди, відібрали кращі стрічки, зняті за останні два роки, в різних жанрах. Є серед них і «короткометражка» на вкрай актуальну тему залежності від комп’ютерних ігор — «Віртуальна війна» Яцека Блавута.
Відкрила фестиваль українська прем’єра стрічки Пьйотра Тшаскальського «Мій велосипед», яку організатори охарактеризовують як сімейну драму. Троє чоловіків з однієї родини вирушають у велосипедну подорож, а дорогою не так милуються краєвидами, як сваряться за «кайдашеву грушу» та інші негаразди життя, і не тільки матеріальні.
Інцест і безвихідь — тема фільму «Без сорому», який зняв режисер Філіп Марчевський. Брат і сестра раптом закохуються одне в одного, борються зі своїми почуттями, але безуспішно.
У «меню» цьогорічного фестивалю польського кіно ще є дві мелодрами: «Тільки уяви!» Анджея Якимовського та «Любовні історії» Єжи Штура. Досвідчений Анджей Якимовський, володар попередніх призів Венеціанського кінофестивалю, тепер оповідає про трудову діяльність педагога, що приїздить апробовувати нові методи емоційного лікування на пацієнтах лісабонської клініки для незрячих. Новатора не вельми привітно зустрічають співробітники клініки. Але все це — тільки тло, на якому розвивається історія романтичних стосунків.
Певно, найбільша увага глядача прикута до трьох фільмів з історичним бекграундом. Так, детектив Рафаеля Левандовського «Кріт» зачіпає за живе тих, хто пам’ятає тоталітарне минуле. Це історія про те, як хлопець, котрий вважав свого тата борцем iз комуністичним режимом, виявляє, що насправді той був сексотом, так званим «кротом». Монументальна картина «Польська Сибіріада», знята режисером Янушем Заорським за мотивами повісті Збігнєва Доміно, розповідає про виживання поляків, виселених до Сибіру на початку Другої світової війни. Цікаво, що у стрічці знялися й українські актори — Ігор Гнєзділов, Валерія Гуляєва, Дмитро Сова та інші. На Днях кіно покажуть ще раз (бо українська прем’єра вже відбувалася на фестивалі «КіноЛев» у Львові) фільм іменитої Агнешки Холланд «У темряві», сюжет якого тісно пов’язаний з Україною. Нагадаємо, фільм номінувався на «Оскар» як кращий фільм іноземною мовою. А в 1986 році її стрічка «Гіркі жнива» таки здобула «Оскара» в цій же номінації.
65–річна на тепер режисерка народилася в сім’ї євреїв, батьки яких загинули у Варшавському гетто. Тема Голокосту болюче відображається на творчості пані Холланд. Сюжет фільму «У темряві» передає події окупації німцями Львова. Майстер львівських каналізацій Леопольд Соха веде підземними галереями єврейських дітей, рятуючи їх від розправи. У такий спосіб він порятував більш як десяток приречених на розстріл дітей.
Богдан Батрух: «Поляки — патріоти свого кіно»
За минулий рік 6 млн. поляків переглянули фільми вітчизняного виробництва, це до 20 відсотків від усієї кількості відвідувачів кінотеатрів. Нашим західним сусідам є що дивитися, адже минулоріч у Польщі було знято 40 стрічок, на створення та дистрибуцію яких держава витратила 30 млн. євро, розповідає Богдан Батрух, директор дистриб’юторської компанії B&H Film Distribution. У Росії, де частка власного кіновиробництва теж доволі висока, лише 6–7% громадян ходили в кінотеатри на «своє кіно». У РФ, за словами пана Батруха, держава витратила минулоріч на кіновиробництво близько 160 млн. доларів.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>