Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
«Київські Лаври» — один з найбільших поетичних фестивалів Східної Європи — продовжує зростати. Якщо минулого року насичену програму читань, презентацій та перформансів ледь вмістили у п’ятиденку, то цьогоріч кількість заявлених проектів, що пройшли конкурсний відбір від організатора фестивалю — журналу «ШО», — «вийшла з берегів» і, за рішенням оргкомітету, «Лаври» відбуватимуться у два етапи. Перший стартує сьогодні і триватиме 5 днів. Він містить близько двадцяти музичних, мистецьких, а головне — поетичних імпрез. Другий відбудеться на майданчику масштабного книжкового фестивалю «Книжковий арсенал».
Майстрів слова цього року обіцяно близько сотні, зокрема, з Росії, Грузії, США, Польщі, Ізраїлю, Македонії та Німеччини. Формат фестивалю стане молодіжним, розрахованим на вікову категорію авторів до 35 років. «Наша мета як організаторів — комунікаційна: налагодити спілкування між представниками різних поетичних естетик, зафіксувати найсвіжіше і найяскравіше в сучасній поезії, відкрити для любителів витонченого нові імена», — пояснює концепцію фестивалю Олександр Кабанов, поет, редактор журналу «ШО» і гендиректор «Київських Лаврів». Водночас до нових імен приєднаються ті, чиї імена вже давно звучать в українській поетичній общині: Тарас Федюк, Борис Херсонський, Юрій Винничук, Маріанна Кияновська, Василь Махно, Сергій Соловйов, Марія Галіна. Незмінними локаціями «Київських Лаврів» залишаються фестиваль–ресторація «Диван»та книгарня «Чулан», а цьогоріч до них приєднається кнайп–клуб «Купідон».
У перший же день фестивалю гостям запропонують відвідати справжні підпільні бої у «Дивані». «Клуб бойових мистецтв» започаткував поет Дмитро Лазуткін. До бойової справи він має неабияке вiдношення, адже є бронзовим призером Кубка світу з кікбоксингу і кік–джитсу, чемпіоном України з козацького двобою і володарем чорного пояса з кемпо–карате. Поетичні бої без правил відбуватимуться на справжньому рингу. Свою поезію митці захищатимуть у бою, а їхньою зброєю стане слово. На ринг вийдуть Марта Брижак, Сергій Прилуцький, Леся Мудрак та Артем Полежака.
Цього року свій вечір матимуть грузинські та польські поети, окрему презентацію влаштують молоді росіяни і версифікатори з Македонії. Інтригує майбутня зустріч із поетами зі США, яких, втім, можна буде зрозуміти і без перекладу. «Американський журнал Interpoezia запропонував досить оригінальний проект «Гудзонська нота в сучасній поезії, або Пісні безрідних космополітів», — пояснює Олександр Кабанов, — у якому візьмуть участь живі класики української російськомовної поезії, якi живуть у Нью–Йорку, — Василь Махно, Андрій Грицман, Олексій Цвєтков, Бахит Кенжеєв».
Музичну частину фестивалю представлять гурт скандального російського письменника та публіциста Захара Прілєпіна «ЕЛЕФАНК» і львівський рокабілі–бенд Bubblehead. Ще однією музичною несподіванкою обіцяє стати поетична дискотека дев’яностих «Час — назад!», де читатимуть і витанцьовуватимуть Олег Коцарев, Олександр Моцар, Галина Танай, Богдан Рачок, Галина Крук, Олена Руда, Сергій Прилуцький, Олена Степаненко, Богдан–Олег Горобчук, Вано Крюгер, Гєник Бєляков, Дмитро Лазуткін, Любов Якимчук, Артем Антонюк та інші.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>