Знайти своє місце у місті

25.04.2013

Минулі вихідні у Місті Ангелів пройшли під знаком Книжкового фестивалю «Лос–Анджелес таймс» (Los Angeles Times Festival of Books). Це вже вісімнадцятий за ліком щорічний форум, тобто — добра традиція провести теплі весняні вихідні на свіжому повітрі, де крім книжок «годували» ще й різними національними стравами, а для дітей були підготовлені ігрові майданчики. Оминути цю подію можна було хіба що за умов проблем із зором (реклама фестивалю була постійно присутня як на сторінках газети, так і на окремих постерах по місту), відсутності автомобіля (тут усе ж надають перевагу власній машині, якою часто добираються до найближчої зупинки громадського транспорту і тоді вже курсують у межах міста — дорожні затори є однією з найбільших проблем мегаполісу) або ж через підступний тиск, що не дає вибратися з ліжка (як у моєму випадку).

Отож, вивчаємо звіти: фестиваль залучив близько 150 тисяч відвідувачів, що трішки більше, ніж минулого року. І це хороший показник, наголошують організатори, оскільки на той же уїк–енд припали Toyota Grand Prix та популярний велопробіг CicLAvia. Більше того, є припущення, що частку потенційних гостей відлякали бостонські вибухи.

Але ось що мене застановило найбільше. Одна із ключових тем під час письменницьких дискусій звучала так: «Лос–Анджелес як літературна канва» і велася в ключі «як воно — жити і писати в Ел.Ей.». Якось до цього, перечитуючи численні книжкові рецензії, частина з яких — на твори, котрі більшою чи меншою мірою торкаються Лос–Анджелеса, я і не уявляла, що осмислення й подача цього міста в американській літературі недостатні. Ось що з цього приводу заявила темношкіра молода письменниця Дана Джонсон: «У мене був проект — розповісти про Лос–Анджелес, Каліфорнію та околиці так, як до цього я не бачила їх представленими в літературі». У романі «В іншому місці, Каліфорнія» (Elsewhere, California) вона продовжує описувати досвід темношкірої дівчини, чия сім’я жила на небезпечних вулицях Лос–Анджелеса; те, як вона стала художницею, пройшла через непрості стосунки з багатим італійцем, який ув’язнив дівчину в скляному будинку на респектабельних Hollywood Hills, та як минуле нагадало про себе у вигляді проблемного кузена.

Паралелі виникли спонтанно: а скільки сучасних літературних творів оповідають про моє місто? Тобто що ми знаємо про сучасне життя Києва, окрім перверзійних політичних повідомлень? Пам’ятаю, як одним спраглим ковтком далися романи Підмогильного «Місто» і Домонтовича «Доктор Серафікус» про Київ 1920–х. З новішого — «Ключ» 1990–х Шкляра. Щодо Києва сучасного, так щоб яскраво, — «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, хоча у цій книзі столиця — лише декорація до загальнонаціональних подій. Гадаю, що оповідь про Троєщину чи ДВРЗ була б такою ж захопливою, як і про портовий Миколаїв Ульяненка у «Там, де Південь». Аби талант.

Або ж підійти з іншого боку — якби якась із «перших наречених», замість гратися з черговим бутіком, полоскотала нерви читача описом «шику і блиску» гламурної столиці. На цьому тлі дуже порадувала новина від Павла Вольвача, який щойно завершив книгу, що «стала даниною Києву». Українській столиці в літературі потрібне промо не менше, ніж одному з найбільших міст США. Інакше воно зникне з нашої пам’яті так, як помалу стирається його образ із центральних вулиць.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>