Виявляється, маленька і скромна Тернопільщина веде з-поміж інших регіонів України перед і в деяких дуже специфічних сферах. Наприклад — розвитку такої молодіжної субкультури, як готи. Коли місцеві сільські бабусі бачать цих хлопців і дівчат (справді дуже схожих на вампірів, відьм та їм подібних персонажів із сучасних фільмів жахів), то відразу починають хреститися і читати «захисні» молитви, а також із щирим острахом констатувати, що кінець світу таки ось-ось настане. Насправді ж готи зовсім не такі жахливі, як їхній «прикид». Навпаки, зовсім не страшні, зате дуже оригінальні.
З історії людей у чорному
Уперше ті, хто називає себе готами, з'явилися десь наприкінці 1970-х, як одне з відгалужень пост-панкової культури. Спочатку це були члени музичних груп, чия музика сприймалася як лякаюча, похмура, з різними «потойбічними» мотивами (вже у 80-ті однією з таких була відома The Sisters of Mercy). Відтак назва поступово перейшла і на тих, хто захоплювався слуханням такої музики і вслід за своїми кумирами-виконавцями почав носити переважно чорний одяг, нашийники з шипами, незвичні зачіски, аксесуари у вигляді павуків, кажанів, черепів з кістками, обирати улюбленим місцем прогулянок цвинтарі, розмальовувати обличчя у стилі вамп і таке інше.
На початку 90-х свіжий струмінь у поширення готичного руху вніс кінематограф, породивши низку фільмів на кшталт «Наречена Чакі» з готами в ролях головних героїв. А завдяки появі iнтернету з'явилися готичні портали, журнали, чати для спілкування. Щодо України, то у нас музичні групи готичного спрямування існували ще iз середини 80-х (їх відомими наступниками стали, зокрема, «Кому ВниZ» та «Вій»), хоч сама субкультура оформилася порівняно недавно. Майже одночасно зі столичним Київським готичним кланом перше регіональне об'єднання було створене в Тернополі. Це — готичний клуб «Гамадіон», який є «об'єднанням готів-християн традиційних українських конфесій». Зараз все більше активізуються симпатики готики у Львові, взагалі ж об'єднання «людей у чорному» є майже у всіх обласних центрах та великих містах. А у 1999-му в iнтернеті створено віртуальне об'єднання під назвою «Український готичний портал».
«І що вони хочуть цим сказати?»
Із засадами дуже своєрідних світогляду та ідеології готів авторку цих рядків ознайомив патріарх (хлопці й дівчата в чорному люблять послуговуватись у визначенні своєї ієрархії термінами часів Середньовіччя) тернопільського «Гамадіону», один із найколоритніших місцевих «неформалів» та ведучий молодіжної передачі приватного телеканалу TV-4 Роман Нагуляк.
— Готи — це люди, які надто серйозно ставляться до життя, — сказав він. — Вони не заперечують його радісних і світлих сторін, але схильні пізнавати їх через усвідомлення протилежного — неминучості смерті, приміром, болю, депресивних станів. Ще вони є великими індивідуалістами та егоцентриками, тож заглиблення у свій внутрішній світ для них набагато важливіше, ніж якась активна діяльність заради зовнішнього середовища. Наші нашийники з шипами, наприклад, символізують залежність людини від численних умовностей суспільного життя, які обмежують особистість кожного, заважають їй розвиватися. Готи сповідують ідеї декадансу, і все те, що для решти є гнітючим чи моторошним, нами сприймається як просто невід'ємна і серйозніша частина людського життя. Попри це, ми навіть вміємо розважатися, от тільки робимо це дещо по-іншому і зовсім під іншу музику, ніж багато наших ровесників на дискотеках та в барах. Готика — це, передусім, мистецька, культурна течія.
— Романе, як ставляться до вас оточуючі?
— На жаль, нас дуже часто не розумiють, вважають якоюсь сектою , мало не сатаністами, тим часом у цьому немає ні краплі правди. У нас у «Гамадіоні», приміром, виключно всі — хрещені, хоч є люди різного віросповідання. Ще ми прагнемо об'єднувати лише українців і всі свої заходи хоч якимось чином прив'язувати до традицій свого народу. В Тернополі постійно співпрацюємо зі Спілкою української молоді, пластовою організацією «Вовча ліга», іншими молодіжними об'єднаннями. На наших зібраннях часто присутні представники інших течій, яким імпонує наш спосіб життя і проведення дозвілля. А от політика нам абсолютно чужа.
— А що означає слово «гамадіон»?
— Так називався давньогрецький патріарший хрест.
«Тризна» у старому замку
За кілька років свого існування гамадіонівці переконалися, що справжню готичну вечірку будь-де не проведеш — потрібні особливі атмосфера та антураж. А де шукати кращих, як не у старовинних замках, яких на Тернопільщині більш ніж вистачає? Першу замкову готичну вечірку, правда, провели минулоріч в Олеську сусідньої області, але вже наступну — на своїй території. То був своєрідний міні-фестиваль готів з усієї України, приурочений « Великодню для мертвих» (так ще називають у західних областях наступну після Пасхи неділю, коли всі відвідують могили своїх рідних і близьких).Там вони, до речі, усі разом переглянули привезену кимось відеокопію нашумілого фільму «Страсті Христові». А не так давно у Збаразькому замку, неподалік Тернополя, за підтримки Українського готичного порталу відбулася ще одна грандіозна готична забава з аж ніяк не веселою назвою «Некрополіс-тризна». Як пояснив мені Роман Нагуляк, тризна — це обряд із дуже давніми, ще язичницькими, коренями, який, проте, до сьогодні існує в деяких українських селах — зокрема, карпатських та на крайньому півдні Тернопільщини. Суть його полягає в тому, що відразу після звичної трагічної церемонії похорону відбувається ще одна майже святкова, зі співами і таким іншим, бо ж рідна чи близька людина, мовляв, перейшла все-таки до кращого світу.
На «тризні» у Збаразькому замку позитивних емоцій вистачало, принаймні запрошені туди журналісти їх точно одержали. Вживу виступали музичні гурти «Замкова тінь» (Львів), «Холодне сонце» (Тернопіль), «Реактор» (Вінниця), заводили публіку кілька діджеїв зі специфічними псевдо на кшталт Труп та Кривавий Кролик , демонструвався дебютний фільм культового французького режисера Жана-П'єра Жене «Делікатеси», звучали вірші поетів готичного спрямування, до яких, до речі, дехто насмілився віднести і Тараса Шевченка. Певної серйозності надало дійству те, що її учасники взяли участь у прямому телемості з німецьким містом Лейпциг, де в той час проходив великий загальноєвропейський фестиваль готів. А от страви, якими пригощали учасників та гостей спонсори імпровізованого кафе, були всуціль «прикольними» за своїми назвами в меню. Загальновідома ковбаса з гречкою, наприклад, була записана, як «Кров Янка», а звичайний томатний сік — як «Кров помідорів». Такий собі чорний гумор сумної і водночас веселої «чорної молоді». До речі, неповнолітніх серед тернопільських готів фактично немає, за віком це, в основному, люди, які вже зовсім не щойно закінчили школи, а то й вузи.
А на моє запитання стосовно того, чи можуть потрапити на готичні вечірки не готи, а ті, кому просто цікаво, Роман Нагуляк відповів, що це реально, але лише після успішного проходження фейс-контролю, тобто потенційні гості повинні принаймні зовні виглядати «готично» — мати відповідний «прикид».
Наразі члени тернопільського клубу «Гамадіон» готуються до реалізації грандіозного плану — проведення у вересні міжнародного фестивалю, в якому мають узяти участь готи з України, Росії, Польщі, Німеччини і, можливо, Великобританії. Його програма передбачає різноманітні імпрези, вистави, концерти, літературні виставки і ще багато чого цікавого. Знову «гудітиме» з вечора аж до ранку якийсь зi старовинних замків Тернопільщини. Не такі вони вже й похмурі та замкнуті, ці молоді люди чудернацького вигляду...
