Латвія скасує вивчення російської мови як другої іноземної в школах
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
Тарас Компаніченко зi своїм «робочим iнструментом» — кобзою.
Важко уявити козака–бандуриста, який би скакав на коні з сучасною 16–кілограмовою бандурою при боці. Справді, сучасний варіант цього суто українського музичного інструмента в радянські часи було модифіковано майже «до невпізнання». На ньому стали грати Баха і Бетховена, утім питомо українська традиційна музика зазвучала інакше. Який вигляд має справжня бандура і як на ній грають — можна дізнатися на виставці, що відкривається сьогодні в Музеї шістдесятництва, що на вулиці Олеся Гончара, 33. Тут представлено понад 50 інструментів різних часів і конструкцій — кобзи, бандури, гуслі, колісні ліри.
Як розповів братчик Київського кобзарського цеху, який бере активну участь в організації виставки, архітектор Іван Кушнір, інструменти на виставку взято переважно з приватних колекцій. Один iз таких інструментів, виготовлених майстром Андрієм Кабалюком, дивом вижив у «сумні сімдесяті» — наступного дня після того, як він закінчив роботу і забрав інструмент із майстерні, майстерню розгромили «невідомі». «Це були тихі брежнєвські 1970–ті, коли нишком за всіма слідкували і всім «гайки прикручували», — каже Іван Кушнір.
Найстаріший інструмент виставки, якому вже понад 100 років, імовірно, належав відомому художнику Георгію Нарбуту. Виготовив його, мабуть, відомий майстер Олександр Корнієвський. Також представлено інструменти майстра Василя Сніжного. Один iз них передав на виставку художник Василь Перевальський.
Також буде показано творчість братчиків Київського кобзарського цеху — бандури, кобзи, гуслі шоломовидні та криловидні — від 1990–го до сьогодні. Науковці дослідили, що кобза–лютня мігрувала зі Сходу на Захід через Україну. А от гуслі — прямі прародичі бандури. Вони побутували на українських теренах з часів Київської Русі і протрималися, вірогідно, до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця–гусляра.
«Шістдесятництво тісно пов’язане з кобзарсько–лірницькою традицією, — розповідає Іван Кушнір. — Микола Будник, світлої пам’яті пан–майстер Київського кобзарського цеху, і Микола Товкайло, нинішній цеховий голова — шістдесятники. Я вже не кажу про Георгія Ткаченка та інших митців, які сповідували чимало модернового в архітектурі чи живописі. Шістдесятники, до того ж, усіляко підтримували тогочасних майстрів музичних інструментів». Пан Кушнір зазначає, що сучасні майстри, часто літні люди, теж могли б активно творити, якби їх трохи підтримати — морально і матеріально.
Виставка триватиме до 26 травня. За цей час відбудеться низка концертів і виступів сучасних бандуристів і лірників, зокрема Тараса Компаніченка, Юрія Фединського, Михайла Хая. n
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
Режисер документального фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов привіз до України перший в історії вітчизняного кіно «Оскар», а також статуетку Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA). >>
Однією з фіналістів міжнародної поетичної премії Griffin Poetry Prize стала поетеса Галина Крук зі своєю збіркою поезії “A Crash Course in Molotov Cocktails”. >>
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>