Архаїчні печероподібні стіни «Мистецького арсеналу» на найближчий місяць стануть кровом для справжніх зірок у світі скульптурного мистецтва. У просторих павільйонах музейного комплексу оселились «Маленька 14–річна танцівниця» Едгара Дега, «Венера з ящиками» Сальвадора Далі. Вісімнадцять світових митців, що прославились переважно своїми картинами, виявляється, мали не менший хист до об’ємного мистецтва. Саме таку ідею закладають у виставку «100 шедеврів світової скульптури» керівники «Арсеналу» — в експозиції представлено винятково скульптуру.

Важко уявити козака–бандуриста, який би скакав на коні з сучасною 16–кілограмовою бандурою при боці. Справді, сучасний варіант цього суто українського музичного інструмента в радянські часи було модифіковано майже «до невпізнання». На ньому стали грати Баха і Бетховена, утім питомо українська традиційна музика зазвучала інакше. Який вигляд має справжня бандура і як на ній грають — можна дізнатися на виставці, що відкривається сьогодні в Музеї шістдесятництва, що на вулиці Олеся Гончара, 33. Тут представлено понад 50 інструментів різних часів і конструкцій — кобзи, бандури, гуслі, колісні ліри.

Останнім часом Грузинський театр імені Шота Руставелі навідується до Києва досить часто, з періодичністю раз на три роки. «А Театр Франка у нас після Чорнобиля не був жодного разу, мені аж незручно, — констатував цього разу Роберт Стуруа. — І у нас виходить таке сумнівне одностороннє кохання». А поки продюсери наважаться на проект «Франківці у Грузії», підтримувати ці стосунки потрібно хоча б у такому односторонньому форматі. Нині цю місію поклали на вистави «Сезон полювання» та «Солдат, кохання, охоронець і... Президент».

Нещодавно за рекомендацією Марти Володимирівни Дзюби я відвідав виставку живописних робіт Леоніда Литвина в музеї Лесі Українки. У двох залах — 29 картин. Відвідувачів обмаль. Прикро, бо Литвин — живописець унікального таланту... Я дуже шкодую, що до цього ніколи не бачив його полотен і нічого не чув про його творчість раніше... Це моя провина.