«Між паном і рабом діалогу не буває»

12.04.2013

Мабуть, символічно, що ініціативу, яка народилася в татарському місті Набережні Челни, одними з перших підтримали громадяни України — голова асоціації «Татарські вчителі» Фарит Рахимов і голова Київського татарського студентського клубу Асхат Кашапов. Ідеться про висунення кандидатури голови набережночелнинського об’єднання «Татарський громадський центр» Рафіса Кашапова на здобуття Нобелівської премії миру.

В Україні про лідера національно–визвольного руху татарського народу з Набережних Челнів знають не тільки в середовищі татарської (булгарської) діаспори. І не тільки тому, що в середині 2000–х років брат–близнюк Рафіса Кашапова Нафіс змушений був емігрувати з Російської Федерації в Україну як політичний біженець, здійснював і здійснює на теренах нашої держави активну громадсько–політичну діяльність, виступає у засобах масової інформації тощо.

У 1990–х роках брати Кашапови були успішними бізнесменами і зароблені нелегкою працею кошти вкладали в розвиток татарської культури, мови, освіти, релігійного життя. Вони вважали за свій священний обов’язок дослідити і звільнити від радянських ідеологічних нашарувань історію свого народу й держави, а також інших неросійських народів Поволжя й Уралу. Зокрема вони довели, що таке явище, як геноцид щодо тюркських і угро–фінських народів регіону, здійснювався великодержавними російськими шовіністами з давніх–давен і неодноразово.

«Чорні дні» для родини Кашапових настали після різкого згортання в Росії єльцинського лібералізму в питанні національної автономії та суверенітету і приходу до влади в країні поборників відновлення російської імперії в повному обсязі. Нафіс Кашапов емігрував до України, а Рафіс залишився в Набережних Челнах і продовжив боротьбу за права неросійських народів Поволжя й Уралу за неймовірно важчих, ніж за часів Єльцина, умов. Зазнав жорстоких переслідувань, погроз, арештів, випробувань у психлікарні тощо.

«У 1552 році ми, казанські татари, втратили свою державність. Відтоді, після геноциду і насильницького хрещення багатьох татар, «вірно» служимо російській імперії. Між паном і рабом діалогів зазвичай не буває. Це історичний факт і ніхто це не може спростувати. Але згуртувати країну нам до снаги», — зазначив Рафіс Кашапов в одному з інтерв’ю.

Усі арешти Рафіса Кашапова, спроби звинуватити його в «тероризмі» або «екстремізмі» закінчувалися пшиком. Щоразу правоохоронцям довелося відпускати татарського патріота, адже діяв він у рамках чинного законодавства РФ.

Імперська політика кремлівської верхівки підминає під себе не тільки Татарстан, а й Чечню, Дагестан, Башкортостан, Марі Ел, Удмуртію, Чувашію... Кашапов наголошує: успішно протистояти зазіханням великодержавного шовінізму допоможе лише єдність народів Кавказу, Поволжя й Уралу на законній і цивілізованій основі. І закликає здорові державницькі сили в країнах колишнього СРСР до пильності і незламності у відстоюванні національних інтересів перед імперською політикою Москви.

Микола ЦИВІРКО
  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>