Кулінарні записи з гостин

10.04.2013

Не знаю, як вам, а мені подобається прислухатися до порад досвідчених господинь, які намагаються на кухні все приготувати власноруч, — щоб страва була корисною, економною і красивою на вигляд. Зізнаюся, не соромлюся в гостях запитувати про те, як готуються наїдки й напої, що мені найбільше сподобалися. І від цього лише виграю. Бо і в гостях — смачно, і вдома.

 

До чаю і не тільки

Днями я покуштувала звичайні домашні сухарики з білого і чорного хліба, і вони мені так сподобалися, що я відразу попросила рецепт. А він — простий–простісінький: якщо залишається хліб чи батон, потрібно порізати його на дрібненькі кубики, висипати на деко, злегка присолити, посипати улюбленими спеціями: сухим кропом чи петрушкою, базиліком, орегано, перцем, куркумою чи корицею, злегка збризнути олією і відправити у розігріту духовку на маленький вогонь, щоб зарум’янилися. До борщу, до супу і навіть до чаю вони дуже смакують — скуштуйте! До того ж без будь–якої «хімії» — штучних барвників і підсилювачів смаку.

З серії борошняних простих, ощадливих і смачних смаколиків — солодкі трикутнички–хрустики до чаю. Їх доречно зробити, якщо ви пекли щось із дріж­джового тіста і трохи у вас його залишилося. Розкачайте тісто дуже тонко — 4–5 мм, поріжте їх на невеличкі ромбики (4х3 см), розріжте кожен у центрі, виверніть і смажте в олії до зарум’янення. Як тільки витягнете з фритюру, присипте цукровою пудрою — і можна смакувати. Скажу чесно, у моїй родині є бажання ласувати цією нехитрою стравою майже завжди. І для трикутничків я спеціально готую бездріжджове тісто. Хочете замісити його за моїм рецептом? Тоді беріть 3 яйця, 50 г горілки, 2 склянки борошна і вимішуйте все до однорідності. Далі тісто розкачайте тонким пластом і робіть хрустики.

Саме в гостях ще я навчилася готувати надзвичайно смачні цукати. Вони смакують просто з чаєм чи кавою, а ще дуже прикрашають і присмачують випічку. Їх приготування спочатку може видатися важким. Але це просто, продукти недорогі, а від зготованого отримаєте справжню насолоду. Отже, на першому етапі потрібні... лише шкірки 12 середніх апельсинів. Їх слід замочити у воді й тримати 3 дні в холодильнику, щоденно міняючи воду. Потім у каструлі закип’ятити воду, процідити шкірочки, порізати їх на смужки і варити на повільному вогні до м’якості — приблизно 25 хвилин. Викласти їх на тарелю, щоб підсушилися. Окремо приготувати сироп: на півлітра води додати 700 г цукру і варити до розчинення цукру. Покласти шкірки в сироп і варити до м’якості (приблизно півгодини). Потім шумівкою витягнути апельсинові смужечки, дати охолонути, а після цього обваляти в цукрі і дати добре висохнути. Зберігати в банці. Хоча з досвіду скажу, що такі смаколики довго не зберігаються — з’їдаються відразу.

Домашні соуси і твердий сир

Не раз я куштувала у гостях домашній майонез — дуже духмяний, ніжний, легкий. (Щоразу боролася з бажанням після його поїдання буквально облизати пальці). Тому вирішила спробувати приготувати цей соус сама — і майонез вдався на славу! Я брала 4 яєчні жовтки, склянку рафінованої соняшникової олії (можна брати будь–яку з тих, що вам смакує, але оливкової беріть менше, бо майонез гірчитиме), по половині чайної ложки солі і гірчичного порошку, 3 столові ложки лимонного соку. Всі інгредієнти мають бути холодними — так вони легше утворять однорідну емульсію. Спочатку треба жовтки відділити від білків (у деяких рецептах використовується яйце повністю, але я готувала з жовтків), додати сіль, гірчичний порошок і лимонний сік, злегка збити в міксері і залишити на холоді на 10 хвилин. А далі маленькими порціями (спочатку по півчайної ложки, далі — більше) починати додавати олію і збивати. Уже на початку суміш має посвітліти. Збільшуйте оберти міксера і доливайте олію більшими порціями, постійно збиваючи масу. Майонез почне гуснути. Якщо він вам видасться занадто густим, додайте трішки холодної кип’яченої води і ще трохи збийте — і матимете класичний майонез. А далі можете зробити різні варіації соусу. Якщо дрібненько поріжете маринований огірок і потрете цибулину, матимете власний соус тартар. Якщо на склянку майонезу додасте 2 столові ложки тертого пармезану, зубчик часнику і столову ложку подрібнених анчоусів, — смакуватимете популярним соусом «Цезар». Якщо любите соус карі, на півсклянки майонезу додайте півсклянки густої сметани, потріть половину свіжого огірка середнього розміру, всипте столову ложку карі і все ретельно розмішайте.

Якщо у вас є сумніви щодо магазинного твердого сиру, та ще й у господарстві є корова чи коза, спокійно можете робити домашній. На кілограм домашнього вершкового сиру потрібно 2, 5 літра молока, 100 г вершкового масла, 2 яйця, чайна ложка соди і сіль за смаком. (Ніколи не чула, щоб домашній твердий сир робили з магазинних інгредієнтів). Сир кладемо в каструлю, заливаємо молоком і ставимо на повільний вогонь, безперервно помішуючи. Як тільки молоко згорнулося, знімаємо суміш з вогню, зливаємо сироватку, а сир перекладаємо на друшляк, щоб повністю зцідити рідину. Потім перекладаємо сир у каструлю, додаємо яйця, масло, солимо, ставимо на дуже повільний вогонь і постійно помішуємо, трохи витягуючи вгору, щоб сир не підгорів. Маса з рідкої у густу перетворюється десь за 5—7 хвилин. Далі її заливаємо у форму, вистелену харчовою плівкою — так сир легше буде дістати. Коли сир набуде кімнатної температури, ставимо в холодильник. Смакувати можна відразу як загусне.

Взяв в одного — передай другому

Одна з моїх коронних страв зараз — квашений короп. Щоразу це підтверджують мої гості і просять рецепт. А готувати цю холодну закуску я навчилася, як ви здогадалися, у гостях. Отже, короп (близько 3 кг) потрібно помити, почистити, розрізати вздовж хребта (кістки я не виймаю), густо присипати сіллю (риба візьме стільки солі, скільки їй потрібно) і залишити на 2 дні в холодильнику. Далі заливаємо рибу холодною водою, щоб вона її покрила, і залишаємо хвилин на 20, щоб зійшла зайва сіль. Потім витягуємо з води, витираємо серветкою, ріжемо на порційні шматочки і заливаємо 9–відсотковим оцтом, розведеним iз водою і нерафінованою олією (на 6 столових ложок оцту потрібно по 1 склянці кип’яченої холодної води і олії).

Тим часом шаткуємо 2 великі моркви, нарізаємо кільцями 2 великі цибулини, додаємо гвоздику (4—5 штучок), перець горошком (чайну ложку без верху) і лавровий лист (4—7 штук). Потім беремо 3–літрову банку, в яку будемо викладати спеції і рибу шарами (перший і останній — спеції). Насамкінець вміст заливаємо розсолом, що залишився від маринування риби. Години дві нехай вона постоїть при кімнатній температурі, а далі — на два дні ставимо в холодильник. Після такого маринування квашений короп — смачнющий додаток до вінегрету, капусти чи інших овочів або й до гарячого картопляного пюре. Смакуйте! І не соромтеся у гостях запитувати рецепти страв, які вам сподобалися найбільше.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>