Отже, сталося: від неділі живемо за новим часом — на годину вперед. Однак перевести годинникові стрілки значно простіше, ніж підлаштувати організм до нового ритму. Хоч би як оптимістично пояснювали такі «часові маніпуляції» економісти й політичні керманичі, лікарі все ж переконані: різка зміна часу позначається на здоров’ї. Адже організм має свій біологічний годинник, його орієнтир — не годинникові стрілки, а світловий день. Перейшовши на годину вперед, нам доводиться прокидатися раніше. Причому різко. Для нервової й ендокринної системи, які регулює наш біологічний годинник, такі різкі зсуви — неабияке випробування. Часовий стрес, кажуть медики, провокує так званий діасинхроноз. Тобто, наш внутрішній годинник не відповідає зовнішньому плину часу. Відтак ми більше втомлюємось, стаємо дратівливими, емоційно неврівноваженими, засинаємо «на ходу».
«Переведення часу на годину вперед особливо позначається на здоров’ї людей із хронічними недугами, — каже «УМ» лікар–терапевт Алла Таран. — Насамперед це відчувають ті, хто має серцево–судинні недуги — гіпертоніки, пацієнти з вегето–судинною дистонією. У цей час частішають випадки депресії: непомірна втома разом із сонливістю провокує внутрішню тривогу».
Лікарі нагадують: адаптація до літнього часу може тривати кілька тижнів і навіть місяць. На цей час краще зменшити фізичні й емоційні навантаження. Якщо маєте можливість тимчасово відкласти важливі справи — зробіть це. Подбайте, аби організм достатньо висипався, особливо в перші три–п’ять днів після переведення стрілок. Столичний фахівець з проблем сну Юрій Погорецький каже, що в період адаптації важливо подовжити період нічного відпочинку на годину.
Цього тижня постарайтеся мінімізувати стресові моменти. Щоб збори на роботу не нагадували тортури, приготуйте сніданок звечора. Він має бути смачний і приносити задоволення. Таким чином уникнете нервозності і поспіху вранці, коли треба зробити «сотні» справ одночасно. І спокійно насолоджуйтеся трапезою. Психологи вважають, що вранці, перед виходом з дому, корисно... потанцювати під веселу музику. Бодай 10 хвилин. Тож вмикайте улюблених виконавців і робіть довільні «па», збираючи малюка до школи чи лаштуючи сніданок.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
