Покращення назло попередникам!

Вчора збулася, нарешті, давня мрія підданих Української держави — вони отримали змогу почути Прем’єр­міністра Миколу Азарова. Очільник українського уряду, як відомо, працює взагалі без програми дій свого Кабінету і до цього часу категорично відмовлявся звітувати перед громадськістю за зроблене. Всупереч вимогам опозиції, він не виступив iз публічним звітом перед власною відставкою — після парламентських виборів. На відміну від багаторічної традиції нинішній Прем’єр відмовився підбивати підсумки минулого, 2012, року. Зрештою, його друге входження у владу відбулося також у режимі певної таємності — без програми діяльності.

Утiм останні політичні події таки змусили Миколу Азарова вийти з «невидимої зони»: вчора він провів прес­конференцію, а вже у п’ятницю разом зі своїми урядовцями у повному складі відвідає засідання Верховної Ради.

Відкритий урок

Загальна картинка прес­конференції нагадувала шкільний урок, коли вчитель довго замислюється над відповіддю на запитання і не може відразу відповісти. А тому звертається до аудиторії. Микола Янович учора «інтерактивив», тобто активно залучав журналістів до розмови — щоби ті підтверджували його слова. Постійне повторення фраз «Чого ж ви мовчите?», «Я не бачу вашої реакції», мабуть, мало показати демократичність Прем’єра. Вийшло ж, мов на заняттях у вчителя­практиканта.

Почався діалог з народом із згадки про кіровоградський театр, який завдяки Миколі Яновичу в один вечір став знаменитим. Нагадаємо, що під час «Діалогу з країною» працівниця театру завзято розхвалювала Януковича і уряд за ремонт місцевого приміщення. Микола Янович втриматися від спокуси не зумів! Адже це саме його на попередній прес­конференції попросили відремонтувати стару споруду. «Вот відітє, ми всєгда ісполняєм то, что обєщаєм», — заявив Прем’єр російською мовою.

Щодо обіцяного «покращення», то воно, за словами очільника уряду, вже давно відчувається в країні. Стосується це не лише «відчутно» підвищених зарплат і пенсій, модернізації економіки, створення нових робочих місць. За словами Прем’єра, за ці два роки країну вдалося не просто підняти, а й вивести на новий рівень. «Ну развє ми сідєлі, сложа рукі? Конєчно же — нєт! Мы работалі і будєм работать», — із притаманною йому конкретикою заявив очільник уряду.

На зустрічне запитання журналістки щодо скорочення, а не створення робочих місць у зв’язку з тим, що у бюджеті конче не вистачає коштів, Микола Янович здивувався і видав залу напрочуд двозначну репліку: «Інші ЗМІ також мають таку інформацію. Якщо мають, то ми зробимо так, що не матимуть!».

Не забули й про арену «Львів» і аеропорт ім. Данила Галицькому у цьому захiдноукраїнському місті. Проте як заявив Микола Янович, проблем iз цими об’єктами немає, оскільки усі вони будувалися на майбутнє і, за його словами, вони ще будуть завантажені. За словами Азарова, дуже прикро, що львівське керівництво, отримавши такий подарунок від держави, не може вміло ним користуватися. Нагадаємо, що для фінансування такого стадіону, як арена «Львів», потрібно 10 мільйонів гривень на рік.

Європа винна!

Міжнародна проблематика, як і належить, на вчорашній прес­конференції займала ключове місце. Прем’єра питали, як бачить він розв’язання класичного «українського трикутника». Тобто у якому напрямi нам треба інтегруватися — у східному, з Росією і її Митним союзом, чи йти на Захід. Нового Микола Азаров не сказав. За його словами, Україна буде спостерігачем у союзі з Росією і не сподівається на пільги. «Зараз ведуться переговори, при яких Україна стане спостерігачем. Ми створимо представництво при Митному союзі, наш представник братиме участь в ухваленні рішень із правом дорадчого голосу. Він не буде брати участi в ухваленні рішення, але буде висловлювати нашу позицію», — пояснив Азаров. Така розмитість відповіді, утiм, не виглядала дивно: політичні рішення щодо напрямів інтеграції у нашій країні ухвалює аж ніяк не Микола Азаров.

Як і питання щодо газотранспортного консорціуму. Микола Азаров не втримався від спокуси кинути палицю у бік Європи. За його словами, проект гальмує лише Євросоюз. Як повідомив Азаров, і Україна, і Росія до тристороннього проекту готові, але доводиться чекати на Європу. Невдовзі ми, мабуть, станемо свідками коментаря європейських чиновників iз цього приводу. Адже саме Москва офіційно заявляла, що вона категорично проти участі Європи у використанні «труби». Мовляв, Кремль не влаштовують умови третього енергопакета, на яких наполягає Брюссель.

І нарешті, програма активізації економіки, яку Кабінет Міністрів презентував уже двічі, таки має шанс вийти із нетрів цього відомства. «Уряд завершив роботу, найближчі два­три дні я підпишу вже доопрацьовану постанову уряду», — сказав він. Українську економіку, відтак, очікує нова хвиля «дерибану», перерозподілу коштів у певні галузі та певним людям, а також нові правила гри у деяких галузях.

РАМКИ ДЛЯ ПРЕСИ

Місце за лінією

Українські журналісти, яких уряд Миколи Азарова тримає, безумовно, на найдовшій від себе відстані, не перестають нав’язуватися до числа його співрозмовників. На запитання доступу до інформації Микола Азаров зазвичай намагається уникати відповіді. Таку тактику він обрав і вчора. Одна із запрошених журналісток нагадала Прем’єру, що вiднедавна перед засіданням міністри почали відгороджуватися від преси «траурними» чорними стрічками. «Ну ви хотітє красного цвєта повєсіть? — Прем’єр вдав, що жартує. — Єслі не нравятся чорниє, повєсьтє красниє».

Натомість Микола Азаров нібито не проти виходити до ЗМІ. Але у своєму форматі. «Ми ухвалили ряд рішень щодо активізації роботи прес­служб, періодичності зустрічей перших керівників із журналістами. Буде створено графік, за яким і будуть спілкуватися, — сказав Азаров, додавши до цього переліку ще й соціальні мережі. — Але коли людина йде на засідання, а його хапають за рукав, це неправильно».

Як відомо, питання щодо вільного спілкування з міністрами вже ставили журналісти під час прес­конференції Президента України 1 березня, і він запевнив, що це питання буде вирішено. Проте, як бачимо, Президентові, мабуть, знову не вдалося почути кожного.