Ненадійна офшорна зона

Кіпр, якому вже цього місяця загрожує банкрутство, таки отримає 10 мільярдів євро позики від Євросоюзу. Таке рішення ухвалили на своєму засіданні минулої суботи міністри фінансів ЄС. Це на 7 мільярдів менше, ніж просила Нікосія, але Брюссель вирішив, що й цього достатньо. «Фінансова підтримка дозволить стабілізувати ситуацію на Кіпрі, а також в усій єврозоні», заявив голова Єврогрупи Єрун Діссельблом.

Але не все так просто. Цю допомогу Кіпр отримає лише за умови виконання певних умов. Зокрема, йдеться про підвищення податку для підприємств із 10% до 12%. Та найбільше збурення, як у самій країні, так і за її межами, викликала інша вимога ЄС — запровадження оподаткування банківських депозитів. Причому стосується це як резидентів Кіпру, так і закордонних вкладників. А Кіпр, нагадаємо, є однією з найбільших у світі офшорних зон.

За умовами договору про порятунок, на депозитні вклади в розмірі менше 100 тис. буде накладено одноразовий податок у розмірі 6,75%, на суми понад 100 тис. євро — 9,9%. Як компенсацію за втрачені гроші вкладники отримають акції банків, у яких зберігають свої кошти.

Відразу ж після новини про новий податок кіпріоти кинулися до банків знімати гроші з депозитів. Також за лічені години не залишилося грошей у банкоматах. За повідомленням державних ЗМІ, сьогодні банки не працюватимуть, щоб уникнути масового зняття депозитів.

Екстрену сесію кіпрського парламенту, яка мала затвердити запровадження податку на банківські депозити, спочатку мали провести минулої неділі, потім перенесли на вчора, але зрештою відклали ще на день. Тож голосування за одіозну вимогу ЄС може відбутися сьогодні після 18–ї години за місцевим часом, повідомляє Бі–Бі–Сі. Президент Нікос Анастасіадіс хоче бути впевненим, що його партії вистачить підтримки, аби ухвалити непопулярне рішення. Для цього необхідно мінімум 29 із 56 голосів, а його однопартійці з «Демократичного об’єднання» мають у парламенті лише 20 мандатів.

Обурені кіпріоти планують влаштувати біля парламенту акцію протесту. Сам глава держави назвав теперішнє протистояння «найгіршою кризою з часів турецького вторгнення 1974 року».

Країни єврозони, передусім Німеччина, наполягали на запровадженні податку на депозити через побоювання, що кіпрські банки можуть бути використані для відмивання грошей. Одним із ключових чинників при ухваленні цього рішення стала наявність у банківській системі Кіпру значного обсягу грошових коштів iз Росії та інших країн СНД, зокрема й України. За неофіційними підрахунками, лише російські товстосуми зберігають у банках Кіпру від 20 до 35 млрд. євро. Не дивно, що президент Росії Володимир Путін учора назвав запровадження податку на банківські депозити на Кіпрі «несправедливим», а рішення влади Кіпру — «непрофесійним і небезпечним».