Життя в абсурді

20.02.2013

20–21 лютого 1990 року Українська студентська спілка провела в навчальних закладах України акцію студентської єдності, першою з одинадцяти оприлюднених вимог якої було скасування обов’язкового вивчення марксистсько–ленінських дисциплін. У Києві страйк завершився загальним мітингом 21 лютого біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Агонізуюча совєтська влада вдалася до репресій: спочатку було затримано й засуджено до 15 діб ув’язнення секретаря Київської крайової ради руху Володимира Чемериса, згодом затримано ще 17 осіб, які брали участь у мітингу 23 лютого, протестуючи проти його арешту. От що ми повинні б відзначати 23 лютого замість міфічних роковин міфічних боїв під Псковом та Нарвою (які насправді того дня не велися) на честь армії, яка — окупувавши Україну — на багнетах встановлювала тут за вказівкою Леніна совєтську владу.

21 лютого 1943 року датовано резолюцію 3–ї конференції ОУН(Б), в якій цілком слушно прирівнюються нацистський та комуністичний режими: «Сучасна війна на Сході, що її розпутано в ім’я імперіалістичних інтересів німецького націонал–соціялізму й московського большевизму, ведеться за протинародні реакційні цілі, обернення країни й народів у предмет колоніальної експлуатації і грабунку, що несе за собою духово–моральний, соціально–економічний і національно–політичний визиск і гніт, тобто за повне поневолення народів і людини». Це було сформульовано за понад шість десятиліть до ухвалення резолюції №1481 «Злочини тоталітарних комуністичних режимів» Парламентською Асамблеєю Ради Європи. Якою ж безглуздою та нездарною виглядає на цьому тлі радянська пропаганда, яка — після другого пришестя Совєтів на Західну Україну — лякала місцеве населення примарою такого собі гібридного націоналізму: «Ваш ворог — зграя німецько–українських націоналістів» (зі звернення Президії Верховної Ради УРСР від 12 січня 1944 року за підписами М.Гречухи, Л.Корнійця та М.Хрущова), намагаючись пов’язати — як це робиться й досі — патріотичний український рух зі злочинами нацистів, на зміну яким якраз і прийшли Совєти.

21 лютого 1977 року Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод ухвалила Меморандум №6 про так звані «внутрішні справи держави». В документі, зокрема, зазначалося: «Прикриваючись фікцією «внутрішніх справ держави», репресивні органи нашої країни кидають у темниці творців і мислителів, борців за право, незалежних діячів культури, грабують літературні й наукові архіви, нищать книги невгодних письменників, повністю контролюють кореспонденцію, позбавляють праці «неслухняних» людей, установлюють підслухові апарати в квартирах і установах, переслідують тих чи інших людей за допомогою провокаторів, агентів і донощиків, фабрикують штучні «кримінальні справи» проти інакодумців, не дають можливості переслідуваним виїхати до іншої країни і т.д. Увесь цей букет безправ’я — це цілковите ігнорування Загальної Декларації прав людини і Гельсінських угод прикривається формулою про невтручання у «внутрішні справи».

Стислий аналіз тієї доби письменник Віктор Шовкун у книзі спогадів влучно схарактеризував як «Життя в абсурді». Життя, що було наслідком тривалого колоніального стану України, від якого ми звільнилися трохи більше як два десятиліття тому, а дехто ментально й досі перебуває в тому абсурді, а дехто намагається знову затягти нас у те імперське болото.

25 лютого 1764 року Катерина ІІ ліквідувала українські монастирі. Взагалі її правління (як і попередників та наступників аж до нинішніх) позначалося агресивною політикою щодо української духовності (заборони 1766, 1769, 1775, 1786 рр. Петербурзького синоду на видання книг українською мовою; указ синоду 1769 р. про вилучення у населення українських абеток та текстів із церковних книг; заборона 1786 р. церковної служби українською мовою і ще багато чого.)

25 лютого 1948 року відбувся комуністичний переворот у Чехословаччині. Як зазначає з цього приводу англійський історик Норман Дейвіс, «два роки чеські комуністи ділили владу з соціалістами, проте страх комуністів перед дедалі ширшою підтримкою соціалістів з боку електорату свідчив, що їхній власний вплив може скоро скінчитися». До цього слід додати ще один фактор: на той час СССР гарячково намагався поширити свій вплив на країни Центральної Європи, де після війни стояли совєтські війська. Ще у вересні 1947 р. представники компартій 9 країн утворили т. зв. Ком­інформ (інформаційне бюро для зв’язків між собою), що фактично заступив розпущений у 1943 р. Комінтерн. Тоді ж прискорюється ліквідація немарксистських партій у Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщині. За таких обставин Чехо­словаччина була приречена.

Далі буде.

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ,
письменник
  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>