«У дошку» свій

29.01.2013
«У дошку» свій

Переможець виборів Мілош Земан із дочкою Катежіною, яка, за його словами, буде «першою леді», бо його дружина не любить публічних заходів. Фото Рейтер.

Колишній прем’єр–міністр Чехії Мілош Земан здобув перемогу на перших прямих президентських виборах у цій країні. У другому турі голосування, який тривав два дні й завершився 26 січня, Земан набрав 54,8% голосів. Його суперник, чинний глава МЗС Карел Шварценберг, заручився підтримкою 45,2% виборців, оголосило Чеське статистичне управління, яке відповідає за підрахунок бюлетенів. Явка виборців становила 59,1%, що на кілька відсотків менше, ніж у першому турі два тижні тому.

68–річний Мілош Земан, який виступає за глибшу інтеграцію Чехії в ЄС, змінить на посаді євроскептика Вацлава Клауса, чий другий президентський термін спливає 7 березня. За 10 років перебування в президентській резиденції у Градчанах, старовинному замку на пагорбі над Влтавою, Клаус так і не спромігся вивісити над ним прапор Євросоюзу.

Новий президент — фігура колоритна. Чеські та закордонні ЗМІ повідомляють, що цей огрядний чоловік дуже схильний до алкоголю (як патріот, віддає перевагу чеському пиву, «Бехерівці» та іншим вітчизняним напоям) та є завзятим курцем. Він також відомий своїми дотепними, проте часто образливими випадами у бік опонентів.

 

Брудом по князю

За соціаліста Земана віддали голоси передусім літні мешканці чеської провінції. За Шварценберга, лідера консервативно–ліберальної партії «Традиція, відповідальність, процвітання — 09», у більшості проголосувала Прага (66%) та чехи, які мешкають за кордоном — 84%. 75–річний титулований князь, попри вік, над­звичайно популярний серед молоді.

«Я сподіваюся, що Мілош Земан буде президентом усіх чехів», — заявив Шварценберг, визнавши свою поразку. Але при цьому висловив переконання, що через п’ять років прийде нове покоління, яке «зробить вибір за майбутнє Чехії».

У першому турі виборів перевага Земана над головним конкурентом була мізерною — 24,2% проти 23,4%. Але в проміжку між турами проти Шварценберга було застосовано «важку артилерію» брудних технологій. З огляду на «нечеське» походження князя, глава держави Вацлав Клаус підтримав соціаліста. Хоча Шварценберг колись був главою президентської канцелярії Вацлава Гавела, його доброго друга й безумовного авторитета для більшості чехів.

Син кандидата в президенти, Клаус–молодший, написав у своєму інтернет–блозі, що батько Шварценберга — князь Карел V — «пройшов із Геббельсом до Берліна». Проте твердження про нацистське минуле батька кандидата в президенти спростували чеські історики та політики. Німецький шляхетський рід Шварценбергів у довоєнні часи підтримував чеське відродження, виділяв значні кошти на серце чеського католицизму — собор святого Віта. 1945 року, після закінчення Другої світової, чехи суворо розправилися з колаборантами, але до родини Шварценбергів претензій не було. Вона залишила Чехословаччину й емігрувала до Австрії лише 1948 року, після приходу до влади комуністів.

На батьківщину Карел Шварценберг повернувся 1989 року. Але й досі нарівні з чеським зберігає за собою швейцарське громадянство, що йому також закидали під час виборчої кампанії. Чеською мовою, на думку його опонентів, князь володіє погано, а його дружина, яка мала шанс стати «першою леді» Чехії, її взагалі не знає.

Революційний шлях до ЄС

Економіст Мілош Земан у другій половині 1990–х очолював Соціал–демократичну партію, яка за його керівництва з маргінальної перетворилася на потужну політичну силу, задавав тон на чеській політичній сцені після Оксамитової революції. У 1998—2002 роках очолював уряд Чехії, а у 2003–му балотувався в президенти, проте програв Вацлаву Клаусу через конфлікт у власній партії (на той час главу держави ще обирав парламент, і Земана в ньому не підтримали навіть однопартійці). Після цього він на деякий час відійшов від політики, а у 2007–му вийшов із СДПЧ й нині є членом лівоцентристської Партії громадянських прав.

Земан називає себе «єврофедералістом» і виступає за вхо­дження Чехії до валютного союзу, тобто до зони євро. «Я намагатимуся бути голосом усіх громадян», — пообіцяв щойно обраний президент, хоча навряд чи всім співвітчизникам до смаку його обіцянки підвищити податки. Також пан Мілош висловлюється проти легалізації марихуани, але не має нічого проти одностатевих шлюбів та всиновлення дітей гомосексуалістами. У своїй виборчій програмі він наголошує, що хоче бачити Чехію соціальною країною на зразок Швеції, але для цього вимагає більшої політичної активності громадян.

На зовнішньополітичній арені Земан є виразно проізраїльським політиком. Свого часу він порівнював палестинського лідера Ясіра Арафата з Адольфом Гітлером. Провідна бізнесова газета Чехії «Господарске новіни», коментуючи перемогу Земана, зазначила, що її варто вважати революцією у чеській закордонній політиці, адже новий президент піде на стрімке зближення з Євросоюзом. Утiм Земан має репутацію дуже непередбачуваного політика.

У внутрішній політиці президент Чехії безпосередньої участі не бере — до його обов’язків входить представляти державу за кордоном та пропонувати кандидатів на посади членів Верховного суду і голови Центробанку.

Як і більшість чехів (судячи з соціологічних опитувань), Земан називає себе атеїстом. А свою пристрасть до алкоголю ще 2008 року пояснював так: «Після ниркових кольок лікарі порекомендували мені багато пити. На щастя, вони не сказали, що. Тому я змішую вино з пивом».

 

ДОСЬЄ «УМ»

Мілош Земан народився 1944 р. у місцевості Колін за 50 км на схід від Праги.

У своїй біографії він з гордістю згадує, що в ліцеї написав реферат про першого довоєнного президента Чехословаччини Томаша Масарика, за що комуністи заборонили йому вступ до університету. Але з часом йому таки вдалося потрапити на вечірнє навчання до Вищої економічної школи у Празі, яку закінчив із відзнакою.

У період «Празької весни» 1968 р. вступив у Компартію, отримав посаду викладача у ВНЗ. Але за протест проти введення радянських військ до Чехословаччини у серпні 1968 р. Земана виключили з партії й заборонили викладацьку та наукову діяльність.

У 1970—80–х рр. працював у спортивній організації та сільськогосподарському кооперативі. З обох робочих місць його звільнили у рамках репресій проти опозиції як ворога тодішньої системи.

Після падіння комунізму став співробітником Чеської академії наук. Одночасно, як член політичного руху «Громадянський форум», був обраний до парламенту.

1992 р. вступив у Соціал–демократичну партію Чехії, яку невдовзі очолив. У 1998 р. привів цю політичну силу до перемоги на парламентських виборах і став прем’єр–міністром. У 2001 р. відмовився від партійного головування, а пізніше і взагалі пішов з політики, після того як у 2003 р. зазнав поразки на президентських виборах.

До активної політики повернувся у 2007 р. У 2009 р. разом із кількома іншими розчарованими соціалістами заснував нове політичне угруповання під власним прізвищем «Партія громадянських прав — Земанівці». На парламентських виборах 2010 р. «Земанівці» не подолали п’ятивідсотковий виборчий бар’єр.

Має сина Давида від першого шлюбу й дочку Катежіну — від другого.

На цей час Земан мешкає в селі Нове Веселі у центральній частині Чехії і всім відрекомендовується як пенсіонер.

 

ПОЗИЦІЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ

Позавчора група з кількох десятків чеських інтелектуалів поширила заяву, в якій звинувачують Мілоша Земана у «винятково брутальній, наклепницькій передвибо­рчій кампанії, під час якої він не вагався ганьбити свого противника, дискредитуючи членів його родини». «Перемога в результаті кампанії, що велася з допомогою брехні і провокацій, якими колись послуговувалися комуністичні служби безпеки, — це Піррова перемога», — застерігають Земана інтелектуали. Вони звинувачують штаб Земана в тому, що саме звідти було інспіровано огидне цькування Шварценберга у ЗМІ. Зрештою, сам переможець виборів неодноразово називав суперника–князя представником «п’ятої колони», «адвокатом судетських німців» та найближчим соратником правоцентристського прем’єр–міністра Петра Нечаса, відповідального за різке падіння рівня життя чехів. «Пане президенте Земане, за таких умов ви ніколи не будете нашим президентом», — наголошують підписанти заяви, серед яких багато відомих у Чехії діячів культури та мистецтв, науки, релігії тощо.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>