Підготовчі курси не завжди стають у пригоді вступникам. (з сайту molbuk.ua.)
Хороший загальний бал під час вступної кампанії абітурієнту сьогодні забезпечує не лише сертифікат Зовнішнього незалежного оцінювання. Додаткових 20 балів можна накинути, якщо відвідувати підготовчі курси при університетах і успішно їх закінчити. Цю спірну норму, проти якої протестували експерти й громадськість, так і не вилучили з Умов прийому до ВНЗ–2013. Отже, відвідуючи університетські курси (звичайно, не безкоштовні), можна суттєво покращити свої шанси стати студентом омріяного вишу. Скільки коштують такі курси і чи справді вони допоможуть при вступі, з’ясовували кореспонденти «УМ» у чотирьох ВНЗ, які найбільш популярні серед вступників.
У Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка навчання на підготовчих курсах відбувається у вигляді теоретичних і практичних занять, тренувальних тестувань та самостійної роботи під керівництвом викладачів. Такий підхід дозволяє вступнику опанувати форму та зміст завдань ЗНО з кожного предмета, раціонально розподілити свій час, словом, «набити руку» на тестах. Підготовчі заняття мають денну, вечірню форми навчання, а також лекторій під час весняних канікул і літню школу. Навчання здійснюється за всіма предметами, з яких проводиться ЗНО. У приймальній комісії ціну питання озвучили наступну: денна форма навчання — 2100 грн.; вечірня форма навчання та суботні курси — 1600 грн.; навчання на весняних канікулах — 800 грн.; літня школа — 2100 грн. Випускникам підготовчого факультету видається свідоцтво встановленого зразка, яке подається до приймальної комісії університету та є підставою для зарахування додаткових балів.
У Національному університеті «Києво–Могилянська академія» навчання на підготовчих курсах базується на шкільних програмах з урахуванням сучасних вимог до конкурсного відбору та Зовнішнього незалежного оцінювання. Навчальний план мiстить дисципліни, з яких проводять конкурсні випробування в НаУКМА та ЗНО, а саме: українська мова, українська та світова література, англійська мова, історія України та всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, основи правознавства. Університет пропонує підготовчі заняття за кількома формами навчання: денною та заочною (на контрактній основі) — 8 місяців; вечірньою формою та у школі вихідного дня (платні курси з окремих дисциплін за вибором абітурієнта) 2,5—8 місяців (набір триває упродовж року). У кінці навчання абітурієнти здають випускний тест. Також під час весняних шкільних канікул, травневих свят та після отримання атестата у середній школі працюють інтенсивні підготовчі курси з усіх дисциплін, що входять до конкурсних завдань ЗНО.
За обов’язковий курс із трьох дисциплін — англійської мови, української мови та літератури — доведеться заплатити 12000 грн., за вибіркові дисципліни: математику, історію, біологію, хімію, фізику — від 2500 до 3100 грн. на денному відділенні. Вечірня школа та школа вихідного дня коштуватиме від 770 грн. до 1100 грн. У приймальній комісії за відвідування підготовчих курсів обіцяють додати до загального вступного рейтингу до 20 балів.
Національний авіаційний університет пропонує підготовку до ЗНО з дев’яти предметів (українська мова та література, математика, історія України, всесвітня історія, англійська мова, географія, фізика, хімія, біологія), а також дисциплін творчого конкурсу (основи журналістики, рисунок та композиція). Форми навчання: вечірня, щосуботня та заочна. Терміни навчання — від 8 до 4 місяців. Восьмимісячний курс підготовки коштуватиме абітурієнту 425 грн. щомісяця за один предмет, чотиримісячний — 735 грн. щомісяця за предмет. У приймальній комісії кажуть, що перевагу при вступі після закінчення підготовчих курсів мають лише ті, хто вступає на технічні спеціальності (до загального рейтингу додається 20 балів).
У Центр довузівської підготовки Київського національного торговельно–економічного університету приймають абітурієнтів, які хочуть підготуватися до ЗНО або вступних іспитів. Є заочна форма навчання. У програмі навчання такі дисципліни: українська мова та література, математика, географія, історія України, хімія, іноземна мова (англійська, німецька, французька) — за вибором слухача. Як повідомили в приймальній комісії, за 8–місячне навчання доведеться заплатити 1169 грн. щомісяця за один предмет; за 4–місячне навчання — 1188 грн. Для тих, хто запізнився, КНТЕУ пропонує набір на довузівську освіту після Нового року — з лютого місяця. Ціна такого тримісячного навчання — 600 грн. щомісяця за один предмет. При вступі, кажуть у виші, у випадку однакової кількості балів перевагу нададуть студенту, який відвідував підготовчі уроки. Абітурієнти, які вступають на «Харчові технології та інженерію» і прослухали підготовчий курс iз трьох конкурсних предметів, отримають додатково близько 20 балів за результатами підсумкової атестації.
Отже, з вище викладеного, а також із відгуків студентів робимо висновок, що підготовчі курси — це, по–перше, досить дорого, по–друге, не завжди справді дає пільги при вступі. Втім лише самим абітурієнтам вирішувати — потрібно це їм чи ні. Зрештою, сама атмосфера вишу може підказати, чи справді саме в цьому університеті ви мрієте навчатися…
— Підготовчі курсі мені не допомогли, додаткових балів не отримала. У групі було по 15—20 людей, інколи більше. Заняття були схожими на уроки в школі. Щоразу розбирали якусь конкретну тему, конспектували, вирішували вправи та тести. Жоден, навіть найгеніальніший, учитель не допоможе підготуватись, якщо учень сам того не хоче. Чи є толк iз підготовчих занять, або ж краще самому читати посібники й підручники — не можу з упевненістю відповісти. Вступити без підготовчих курсів — цілком реально.
— Перед вступом до університету відвідувала підготовчі курси. У нашій групі (ми вчились на заочній формі) було дев’ять абітурієнтів. Була начитка і практика, в залежності від предметів. Історію й українську літературу ми слухали, а на заняттях з англійської та української мов увесь час писали завдання й вирішували тести. Підготовчі курси справді допомогли, за них давали додаткові бали, але їх кількість залежала від результатів випускного тесту. Багато питань iз тих, що ми розглядали на курсах, входило до вступного іспиту, тож на них ми відповідали не задумуючись. Особисто мені підготовчі курси дали 8 додаткових балів, у моїй групі були такі, що отримували й до 14 балів. Впевнена, що підготовчі курси — річ необхідна, вони дозволяють зрозуміти — підходить тобі університет чи ні, плюс такі заняття підвищують загальний освітній рівень.
— Підготовчі курси при вступі до університету мені не дуже допомогли. Я вступав на програміста, у мене було два іспити: українська мова та математика. Ось із цих предметів у нас і проходили заняття впродовж шести місяців. Набирають повний клас (осіб 25—30) — і сидимо так само, як і в школі. Вчимо, конспектуємо, проходимо тести. Опісля декількох занять стало зрозумілим, хто прийшов навчатися, а хто дарма час витрачати — та сама школа. Казали, що при вступі будуть враховувати відвідання курсів, але насправді це ролі не відіграло: пільг при вступі не було. Великого сенсу в цій підготовці не побачив. Математику склав на 9, українську мову — на 6 (не вистачило лише одного бала на бюджет). На мою думку, цілком реально підготуватися вдома. От тільки потрібно розробити чіткий план самонавчання, розписати все по днях.
— Особисто мені прослуханий підготовчий курс у КНЕУ нічим не допоміг. Підготували мене у школі, а там усе тільки повторювалося. Наскільки я знаю, економічним спеціальностям пільг не давали, їх отримували лише студенти технічних. Як на мою думку, то краще добре вчитися у школі та готуватися самостійно. На курси треба витрачати багато часу і сил. А самостійно можна добре підготуватися за допомогою книжок, інтернету і купи тестів зі ЗНО.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
