Трагедія італійського «Титаніка»

15.01.2013
Трагедія італійського «Титаніка»

Вид з берега Джиліо на напівзатонулу «Косту Конкордію». (Рейтер.)

На італійському острові Джиліо минула неділя пройшла під знаком жалоби за жертвами катастрофи круїзного лайнера «Коста Конкордія», що затонув неподалік від місцевого порту рівно рік тому. Поминальні служби відбулися і в багатьох інших містах Італії та деяких інших країн світу, звідки походили загиблі.
Величезний пасажирський корабель, який тепер називають «італійським «Титаніком», затонув у Тірренському морі навпроти узбережжя Тоскани ввечері 13 січня 2012 року.
У момент трагедії на борту перебували понад 4,2 тисячі осіб (3 206 пасажирів і 1023 члени команди), у тому числі 45 громадян України, 111 росіян, по троє громадян Білорусі й Казахстану. У катастрофі загинули 32 людини, 64 отримали травми різного ступеня тяжкості. Ще двоє людей досі вважаються зниклими безвісти — їхні тіла рятувальники так і не знайшли.

Пам’яті 32–х

Як повідомляє туристичний сайт «Смак подорожника», меморіальні заходи почалися позавчора о 10–й ранку за місцевим часом довгими гудками поромів. У супроводі цих протяжних сигналів, яких було рівно 32, вантажний кран опускав у море великий уламок скелі, відірваний лайнером під час фатального зіткнення.

Після цієї церемонії в одній із церков Джиліо неподалік порту відбулася поминальна меса, а згодом на пірсі урочисто відкрили меморіальну дошку, присвячену катастрофі «Кости Конкордії». О 21:45 — саме в цей час рік тому сталася трагедія — почалася хвилина мовчання, по завершенні якої присутні на церемонії учасники того горезвісного круїзу та родичі загиблих спустили на воду паперові ліхтарики із запаленими свічками. Нескладно здогадатися, що їх теж було 32.

Панахиди по загиблих відбулися також у Генуї, Парижі, Мумбаї, на Гоа і Балі, у Джакарті, Шанхаї, Манілі й Лімі, а також на всіх лайнерах компанії–судновласника «Коста Гросьєре», які нині перебувають у круїзах (попри минулорічну катастрофу, попит на послуги компанії лише зростає, тож «колеги» загиблої «Конкордії» без роботи не стоять). На всіх офісних будівлях та суднах компанії було приспущено прапори.

Трагічна п’ятниця, 13–те

У п’ятницю, 13 січня 2012 року, о пів на восьму вечора один із десяти найбільших пасажирських лайнерів світу «Коста Конкордія» вийшов із порту Чивітавекк’я, що під Римом, у семиденний круїз за своїм звичним маршрутом, кінцевим пунктом якого було іспанське місто Савона. На 17 палубах 290–метрового завдовжки судна містилися 1,5 тисячі кают, дворівнева фітнес–зона, концертний зал, 4D–кінотеатр, художня галерея й бібліотека, а також казино, бутіки, ресторани й бари.

Через дві години після відправлення, коли пасажири вечеряли в ресторанах, пролунав гуркіт, після чого корабель накренився. У цю мить «Коста Конкордія», підійшовши надто близько до острова Джиліо біля узбережжя Тоскани, наштовхнулася на кам’яні рифи й отримала пробоїну завдовжки близько 70 метрів. Поступово лайнер почав занурюватися правим боком у воду, однак навіть тоді члени екіпажу на чолі з капітаном Франческо Скеттіно не поспішали повідомити пасажирам про те, що сталося, і дати на берег сигнал про лихо. Навпаки, людей заспокоювали, оголошуючи, що «ситуація стандартна» і підстав для хвилювання немає.

Та попри заспокійливий голос із гучномовця, на борту почалася паніка, яка нагадувала сцени з фільму «Титанік». Якби евакуація, яка тривала кілька годин, почалася раніше, жертв, можливо, вдалося б уникнути...

Капітанський «градус»

Як згодом заявив речник іта­лійської берегової охорони Вітторіо Алессандро, катастрофа сталася через те, що лайнер різко відхилився від курсу і небезпечно наблизився до берега. Експерти дивувалися, яким чином судно, що проходило цим маршрутом по 52 рази на рік (раз на тиждень), могло відхилитися від курсу на 3–4 милі, так близько підійти до берега, а, отримавши пробоїну, — так швидко перекинутися. Серед припущень — людський фактор і технічний збій або поєднання цих причин.

Капітан судна Франческо Скеттіно, якого вважають винним у трагедії, під час слідства зізнався: вирішив підвести судно ближче до берега Джиліо, аби привітати свого знайомого, колишнього капітана «Кости Конкордії», що мешкає на острові. У минулому Скеттіно, за його словами, вже неодноразово так робив, «місцевість знав, як свої п’ять пальців», тож показниками приборів не надто переймався. А варто було б. Адже в той фатальний вечір капітан віддав команду на поворот із запізненням, і корабель вилетів на мілину.

Пізніше стало відомо, що за годину до аварії Скеттіно вживав алкоголь. А коли судно почало тонути, всупереч усім морським правилам і етичним нормам, залишив його одним із перших. Про це увесь світ дізнався з оприлюдненого наступного дня після катастрофи запису телефонної розмови Скеттіно з представником портової охорони, який обурено наказував капітану повернутися на корабель і керувати рятувальною операцією.

Нині горе–капітан, якому навряд чи ще колись довірять керувати навіть річковим трамвайчиком, перебуває під слідством — його звинувачують у ненавмисному вбивстві, злочинній недбалості, залишенні судна у небезпеці та завданні екологічних збитків. Попри серйозність звинувачень, менш ніж через півроку після катастрофи екс–капітана випустили з–під домашнього арешту. Зараз Скеттіно живе у своєму рідному місті Мета–ді–Сорренто неподалік від Неаполя, звідки не може виїжджати без дозволу суду. У його кримінальній справі відбулися попередні слухання. Паралельно сам Скеттіно судиться із «Коста Гросьєре», вважаючи, що його незаконно звільнили з роботи.

Фото на тлі минулої величі

Кожному з потерпілих під час катастрофи «Кости Конкордії» компанія–судновласник запропонувала компенсацію в розмірі 11 тисяч євро. Узяти гроші й відмовитися від претензій погодилося лише близько третини пасажирів, решта планують судитися й вимагати більше.

По завершенні рятувальної операції експерти почали розмірковувати над тим, що робити з кораблем. Додаткової нервозності ситуації додавав той факт, що «Конкордія» лягла на дно в зоні, оголошеній національним природним парком, саме там, де водяться унікальні молюски, які в європейських водах перебувають на межі зникнення. Організації з охорони навколишнього середовища заявляли про можливість екологічної катастрофи в разі, якщо з баків напівзатонулого судна витече пальне. На щастя, цього так і не сталося. Проте залишати корабель у воді все ж було б нерозумно.

Спершу багатотонну махину планували розділити на частини, щоб підняти їх за допомогою кранів. Але згодом від цієї ідеї довелося відмовитися — підрахунки показали, що «Косту Конкордію» легше буде підняти в «цілому» вигляді, тобто повернути її в нормальне положення і відбуксувати. Здійснення цієї операції вже кілька разів відкладали: спершу підняти судно планувалося влітку, потім — восени минулого року, згодом термін було перенесено на січень 2013. Тепер уже зрозуміло, що в кращому разі лайнер піднімуть до кінця поточного року.

Тож наразі напівзатоплена «Коста Конкордія», що мальовничо височіє над прибережними водами Джиліо, залишається головною місцевою цікавинкою. І приваблює сюди нові й нові кораблі з туристами, охочими сфотографувати «італійський «Титанік». Щоправда, як пише видання Il Sole 24 Ore, через рік після аварії потік мандрівників до «Кости Конкордії» скоротився на 28%.

ТУРИЗМ

Слідами «Кости Конкордії»

Незважаючи на катастрофу свого найбільшого лайнера, компанія «Коста Гросьєре» й надалі успішно організовує круїзи Середземним морем (а також трансатлантичні), попит на які анітрохи не зменшився. Маршрут Чивітавекк’я — Савона — Марсель — Барселона — Пальма–де–Мальорка — Кальярі — Палермо — Чивітавекк’я, яким ходила «Коста Конкордія», також залишається актуальним. Тепер його обслуговує інший лайнер компанії, «Коста Пасіфіка».

У зимово–весняний період «Коста Гросьєре» пропонує знижки на круїзи до 75%, тож саме зараз придбати такий тур можна за найвигіднішим тарифом. Акційна ціна 7–денного круїзу по західному Середземномор’ю з 18 січня становить $399 на особу (ціна без знижки — $1380). Потрібно враховувати податки, страхування та інші збори, тож ціна квитків у круїз для двох людей становитиме приблизно $1200.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>