Ціна помилки

09.01.2013

Програми заощаджень, які були запроваджені для Греції, Португалії та Ірландії, не лише не покращили ситуацію в цих країнах, а й ще глибше занурили їх у безодню економічної кризи. Такі сенсаційні висновки містяться в оприлюдненому днями звіті Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), у якому ця міжнародна організація визнає, що припустилася фундаментальних помилок. Один зі спів­авторів звіту, головний економіст МВФ Олів’є Бланшар визнав, що програми економії, які були розроблені для згаданих країн ЄС, базувалися на помилкових вихідних припущеннях та засадах. Як наслідок, впровадження їх у життя спричинило лише поглиблення кризи, передусім у Греції.

Головною помилкою економістів МВФ було припущення, що зменшення витрат держави на одне євро зменшує розмір національного доходу на 50 євроцентів. Такий підхід є виправданим для економік, які функціонують у нормальних умовах, але не спрацьовує в умовах кризи та краху банківської системи. Економісти також не передбачили масштабів громадських коштів та зростання безробіття. Фахівці МВФ визнають, що також невірно обрахували можливі прибутки від зростання витрат країни. В умовах кризи витрати країни лише стимулюють економіку, більш корисно впливаючи на рівень заборгованості держави, ніж драконівські бюджетні скорочення. Висновки з цього звіту стануть базою для розробки нових засад програм підтримки для країн–членів Євросоюзу.

Коментуючи в ефірі радіостанції TOK FM визнання Фонду стосовно припущених помилок, відомий польський економіст, автор плану стрімкого й успішного переходу Польщі з планової на ринкову економіку Лешек Бальцерович нагадав, що існує два способи зменшення бюджетного дефіциту. Хороший — обмеження витрат і поганий — підвищення податків. «Грецьким політикам здавалося, що обмеження витрат є більш важким політично рішенням, ніж підвищення податків. То чому ж дивуватися, що економіка країни згортається?» — риторично запитує колишній міністр фінансів Польщі. Бальцерович нагадав, що країни, які впали навіть у глибшу прірву, ніж Греція, наприклад, країни Прибалтики, свого часу дуже швидко провели рішучі реформи і вже почали виходити з кризи.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>