Від Куніс до Тягнибока

18.12.2012

Минулого четверга Європарламент ухвалив резолюцію щодо ситуації в Україні. Серед традиційних вимог до української влади покласти край вибірковому правосуддю і звільнити з–за ґрат політичних опонентів у резолюції міститься заклик до демократичних сил Верховної Ради «не взаємодіяти, не підтримувати і не формувати коаліцій із партією «Свобода», яка, за їхніми висловлюваннями, пропагує ксенофобські гасла». Цю поправку вніс представник болгарських соціалістів.

«Ми утримались від голосування щодо поправки, яка засуджує партію «Свобода», але з великою стурбованістю спостерігаємо за зростанням націоналістичних та ксенофобських настроїв у Західній Україні, — заявив член комітету з закордонних справ Європарламенту поляк Павел Залевський. — Значною мірою відповідальною за це є партія «Свобода», яка культивує бандерівські традиції. Це особливо болісно для нас у переддень 70–ї річниці Волинської трагедії».

Показово, що депутати ЄП не пристали на іншу поправку — із закликом до українських колег відмовитися від співпраці з Комуністичною партією.

«Щодо поправки про «Свободу», то це окрема думка болгарських соціалістів, які є союзниками Партії регіонів, — сказав у коментарі «УМ» нардеп–«свободівець» Ігор Мірошниченко. — Очевидно, що партії влади сьогодні вигідно кинути яблуко розбрату поміж опозиційних сил, аби посварити «Свободу», «Батьківщину» та «УДАР». Жодного уявлення про діяльність ВО «Свобода» депутати Європарламенту, які дозволяють собі такі випади, не мають. Вони не розуміють сутності українського націоналізму. Ми не маємо ніякого відношення до ксенофобії чи антисемітизму, до розпалювання національної ворожнечі. Якщо в Україні і є такі сили, то це партія влади, яка сьогодні ділить людей на сорти, намагається виокремити національності, які можуть собі дозволити принижувати інших, в тому числі представників титульної нації — українців». Водночас саме Мірошниченко нещодавно спричинив скандал у «Фейсбуці», написавши з приводу голлівудської акторки Міли Куніс, яка народилася в Чернівцях: «Вона не українка, а жидівка за походженням. Цим пишається, і зірка Давида їй в руки. Хай любить собі Гамерику та Ізраїль, і не треба її ліпити до України». Чи це не ксенофобія?

«Конфлікт було роздмухано журналістами з подачі Банкової, — відповідає Ігор Мірошниченко. — Питомо українське слово «жид» може бути образливим і негативним лише для російськомовних та білінгвів. А в Україні це слово вживали і Тарас Шевченко, і Іван Франко».

Голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що, незважаючи на рекомендації ЄП, його партія продовжуватиме співпрацю зі «Свободою». Яценюк визнав, що «Батьківщина» та «Свобода» мають ідеологічні розбіжності, але є спільна мета — позбавлення України від нинішньої влади.

Політолог Олександр Клюжев вбачає у роздмухуванні «ксенофобських» скандалів в Україні «російський слід». «За стилем і формою внесення цієї поправки до резолюції Європарламенту відчувається прояв російського впливу. Не таємниця, що західні соціалістичні кола активно співпрацюють із РФ. Поправка болгар виникла неочікувано. Ще багато років тому зазначали, що процедура прийняття поправок до готового документа Європарламенту бажає бути набагато кращою, тому що загальний контекст цього документа погоджений заздалегідь, і конфліктні речі, які вносяться протягом самого засідання, принципово не впливають на загальний текст. Але для України цей недосконалий характер прийняття поправок є принциповим. Тому що прямий заклик не співробітничати зі «Свободою» має ознаки втручання у внутрішні справи. Навіть якщо порівняти положення щодо виключення вибіркового правосуддя в Україні, які закладені в різних резолюціях європейських представницьких інституцій, то вони значно дипломатичніші, ніж ця поправка щодо неможливості співпраці зі «Свободою». Одна справа, коли в межах дипломатичної риторики вказується на недоліки, а інша — коли є прямий заклик ізолювати парламентську політичну партію. Тому є великий ризик, що ця поправка стане інструментом політичних маніпуляцій в Україні й поза її межами. Думаю, що можна очікувати прийняття відповідного документа і російською Державною думою».

Анна ДАНИЛЕНКО

 

А ТИМ ЧАСОМ...

«Ухвалення 13 грудня резолюції Європарламенту засвідчило консолідоване бачення інституціями ЄС готовності до подальшого поглиблення співпраці з Україною, зокрема підписання Угоди про асоціацію, — йдеться в заяві МЗС України. — Вітаємо чіткий сигнал Європарламенту щодо необхідності надання ЄС активного сприяння Україні у її реформаторських зусиллях».

«Ми також рішуче підтримуємо заклик Європарламенту щодо необхідності подальшого спрощення візового режиму для українських громадян. У ц­ьому зв’язку важливим є якнайшвидше завершення Європарламентом усіх процедур, необхідних для ратифікації угоди про внесення змін до угоди про спрощення оформлення віз», — заявили в МЗС.