Часниковий присмак паралельної України

06.12.2012
Часниковий присмак паралельної України

Експерт «Чесно» з медіа–бізнесу Євген Глібовицький. (ЮРІЯ САПОЖНІКОВА.)

Новий парламент починається з 331 нечесного депутата. Про це повідомив учора експерт Віктор Таран у Києві на засіданні «круглого столу» з підбиття підсумків роботи всеукраїнської кампанії «Чесно». Вона — кампанія, започаткована Олегом Рибачуком, — і після виборів буде жити й боротися.

У Раді — 331 «нечесний»

За результатами моніторингу «Чесно» встановлено, що заявлене число 331 складено з таких цифр: 114 кандидатів, які пройшли до парламенту, порушували права і свободи громадян; 30 змінили політичну позицію; 233 причетні до корупційних діянь; 185 мають непрозорі доходи й витрати; 156, будучи депутатами раніше, не голосували особисто; 101 прогулював роботу в парламенті.

Із 331 порушника критеріїв, встановлених рухом «Чесно», 162 — нинішні народні депутати (49% порушників). 56% порушників пройшли до парламенту в мажоритарних округах. Із цієї кількості 170 осіб до парламенту привела Партія регіонів, 69 — об’єднана опозиція «Батьківщина», 18 порушників у Комуністичної партії України, 17 — у ВО «Свобода», 12 — у партії «УДАР». 38 порушників — самовисуванці, ще сім — представники інших партій.

Віктор Таран зауважив, що наприкінці завершення каденції Верховної Ради VI скликання в парламенті налічувалося аж 446 порушників критеріїв «Чесно» із 450 народних депутатів. Тобто, виходить, нова Рада на старті буде трохи «чеснішою».

«Просочитися» у владу

Рух «Чесно» було започатковано групою зацікавлених активістів — колишнім керівником секретаріату Президента Віктора Ющенка, екс–віце–прем’єром з питань євроінтеграції Олегом Рибачуком, керівником каналу ТВі Миколою Княжицьким, викладачем КНУ Тарасом Петрівим, представником профспілки «Народна солідарність» Олексієм Кляшторним, активісткою ГО «Центр UA» Світланою Заліщук, а також представниками партнерства «Новий громадянин». Рух утворився 29 жовтня 2011 року під час акції «Фільтруємо парламент за 24 години».

Учора координатор всеукраїнської кампанії «Чесно» Світлана Заліщук повідомила, що їхня громадська ініціатива не має наміру завершувати роботу і планує продовжувати моніторинг роботи депутатів у новій ВР, на виборах мера Києва, місцевих органів влади, на ви­борах Президента.

В Україні «Чесно» підтримують близько ста громадських організацій та журналістів. Рух працює на волонтерських засадах. «Усі донорські кошти проаудитовані», — запевнила Заліщук, згадавши закиди про «грантожерські» засади «Чесно».

«Моніторинг парламенту має перерости в системний контроль за владою, — сказав журналіст Євген Глібовиць­кий, відзначивши стрімке зростання рівня громадської свідомості в Україні, яка «проростає знизу догори». — Роль донорів зменшується, і це прекрасно. Їхня місія полягала в тому, щоб не дати завалитися нам у скрутний час... Формується ціннісний середній клас — не за рівнем доходів і освітою, а за критеріями гідності, раціональності і відповідальності перед незнайомими людьми». За словами Глібовицького, громадянське суспільство, яке формується, «нагадує паралельну Україну, котра не чекає, поки для неї хтось змінить життя на краще, а бере ініціативу до своїх рук».

На форумі «часників» прозвучала думка, що їхня кампанія має не лише контролювати владу, а й «потрапити» в неї.

ДОВІДКА «УМ»

Символ кампанії «Чесно» — часник, засіб дезінфекції й боротьби з нечистою силою. Цей громадський рух позиціонує себе як винищувача політичних «упирів» у парламенті — «кнопкодавів», брехунів, корупціонерів, правопорушників і прогульників. Мета «Чесно» — активізувати суспільство і, сформувавши в ньому відповідну політичну культуру, очистити парламент від недостойних депутатів.

Було визначено шість критеріїв доброчесності для кандидатів у депутати: відсутність фактів порушень прав і свобод людини; незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців; непричетність до корупційних дій; прозорість задекларованих доходів та майна і їх відповідність способу життя; особисте голосування в парламенті; участь у засіданнях парламенту та роботі комітетів.

Водночас критики закидають «часникам» нерівноцінність критеріїв: мовляв, варто комусь пропустити кілька засідань Ради — і він за «нечесністю» прирівнюється до крадія чи душителя народних прав і свобод.