«Носики-кирпатики» сопуть...

29.11.2012
«Носики-кирпатики» сопуть...

Отоларинголог Юрій Молочек: «Правильне носове дихання на 80 відсотків захищає малюка від проникнення вірусів». Фото з архіву Юрія Молочека.

Черги до кабінету дитячого отоларинголога зазвичай не дуже залежать від сезону: вушка, носики і горло в малюків, на жаль, уразливі за будь–якої погоди. Тож питань до фахівця у батьків завжди виникає чимало: як попередити ту чи іншу недугу, як її лікувати й уникнути рецидивів. Але часу на відповіді під час особистого прийому в лікаря не завжди вистачає. Тож ми запросили до розмови головного «вухо–горло–носа» «Охматдиту» Юрія Молочека.

 

«Категорично наполягаю: Єгипет та інша екзотика малюкам не потрібнi»

— Юрію Анатолійовичу, яких прикрощів малюку завдають аденоїди і коли їх слід видаляти?

— Аденоїдні вегетації — це патологічне розростання носоглоткового мигдалика. Вже сама назва — патологічне — свідчить про потребу лікування, а то й видалення. Прикрощів вони завдають чимало. Насамперед — ускладнюють носове дихання, що призводить до недостатнього насичення киснем тканин організму. Відтак дитина може неадекватно рости і розвиватися. Аденоїди також загрожують тим, що слухові труби, за допомогою яких вентилюється порожнина вуха, закриваються і провокують зниження слуху і виникнення отитів, тобто запалення вуха. Отит може стати хронічним, а дитина з часом може втратити слух.

Найчастіше — у статистичному відношенні — аденоїдні вегетації трапляються у дітей від трьох до шести років. Є стани, які передують виникненню аденоїдів — їх можна лікувати консервативними методами. Але якщо патологічні розростання призводять до захворювань, аденоїдів слід позбуватися хірургічним способом. Іноді батьки запитують — чи можна видаляти аденоїди лазером, рідким азотом? Ні. Лише хірургічний метод — єдиний, перевірений і відпрацьований роками.

— Не менш болюче питання — гайморити у дітей. Як iз ними боротися?

— Сама назва «гайморит» — вирвана з контексту. Дивіться: є ніс, у ньому — порожнина, яка оточена пазухами, де повітря нагрівається, знезаражується, там створюється резонаторна функція, завдяки чому наш голос звучить саме так, як його чують інші. Ці пазухи називаються синусами. Синуси у верхніх щелепах називаються гайморовими пазухами, їх запалення називають гайморитом. Найчастіше в дітей трапляються такі захворювання, як етмоїдити (запалення решітчастих пазух), максиліти (так звані гайморити), запалення основної пазухи — сфеноїдити. Від десяти років у дітей може виникати така неприємність, як фронтити.

Чому відбувається запалення? Найчастіше — у результаті неправильного лікування гострих ринітів — запалення слизової оболонки носа. Моя порада як фахівця — не займайтесь самолікуванням! Будь–яка терапія можлива тільки після консультації лікаря. А профілактика захворювань звичайна — здоровий спосіб життя та дотримання режиму, що особливо важливо для дітей. Я категорично наполягаю, щоб дітям не міняли клімат, не возили малюків на море до Єгипту, Туреччини та інших екзотичних країн — як в зимовий, так і літній період. До шести років дитина повинна зростати у рідній кліматичній зоні і споживати звичні продукти. Тоді у неї формується нормальний імунітет, вона менше потерпає від застудних захворювань, нежиті, відповідно, маємо менше ускладнень у вигляді синуситів та отитів.

— А що скажете про таку суперечливу процедуру, як прокол носової пазухи при гаймориті?

— Медичною мовою ця маніпуляція називається діагностична або лікувальна пункція верхньощелепної пазухи. Вона має певні показання. Якщо запальний процес не вдається ліквідувати консервативним методом, тоді вдаємось до проколу. Адже ніс — дуже складний орган: розташований на голові, поруч — очі та головний мозок. І коли запальний процес набуває загрозливого масштабу, лікар вирішує пропунктувати — за допомогою тоненької голки забрати вміст пазухи. Як правило, це гній.

«Неправильна терапія нежитю призводить до отитів»

— Отит — прикра хвороба, яка докучає багатьом діткам. Що її спричиняє?

— Вухо складається із зовнішнього, середнього і внутрішнього. Як правило, ми говоримо про «середній отит» — запалення слизової барабанної порожнини. Середніми отитами діти хворіють насамперед тому, що їм, як я вже казав, неправильно лікують нежить. Порушується вентиляція слухової труби, виникають застійні явища у барабанній порожнині, туди потрапляє інфекція — через кров, лімфу, і виникає запалення. Тож профілактика середнього отиту — це насамперед правильне носове дихання та попередження застудних захворювань.

— Що потрібно знати мамі, аби уникнути нежитю в малюка?

— Насамперед стежте за тим, аби діти правильно росли і розвивалися. Їм потрібні: збалансоване харчування, медичний патронаж iз найменшого віку, регулярний огляд фахівців, у тому числі й отоларинголога — кожні півроку. Якщо в дитини формується правильний імунний захист, то навіть при контакті з вірусами, які є збудниками запальних процесів слизової носа — гострих ринітів, усе минає швидко, без ускладнень, і завершується максимум через сім днів. А ось якщо в малюка недостатній імунітет і батьки не дбають про збалансоване харчування, вчасно не звертаються до медичних фахівців, тоді виникають затяжні перебіги хвороби. Запускається патологічний замкнутий ланцюжок, і вуха починають боліти самі по собі.

— Чим небезпечні гнійні отити?

— Від них страждає слух. А слух — це соціальна адаптація. Якщо дитина недочуває, вона може стати соціально неадекватною. Матиме проблеми і в навчанні, і у виборі професії. Вухо — дуже складний орган, який безпосередньо контактує з мозком. Тож кожне його захворювання треба уважно лікувати.

«Соплі і садочок» — це нормально. Але не тоді, коли місяцями»

— Багато батьків, діти яких щойно пішли до дитячого садочка, нарікають, що дитина «не вилазить із соплів». Чим можна зарадити?

— «Соплі і садочок» — це нормальна проблема. Коли дитина іде в дитячий колектив, вона стикається з новою інфекцією, якої немає вдома. Імунітет набувається поступово. Інша річ, що малюк не повинен хворіти місяцями. Три–сім днів — достатній період для перебігу і завершення інфекції. За деякий час дитина знову може перехворіти три–сім днів. Але це не може тривати нескінченно. У разі такої проблеми — звертайтеся до лікаря. Для легшої адаптації я рекомендую не віддавати дитину в садочок до трьох iз половиною років, а якщо вона захворіла — адекватно лікувати.

— Це питання також доволі суперечливе: чи потрібно видаляти мигдалики при хронічному тонзиліті?

— Однозначно відповісти неможливо. Хронічний тонзиліт сьогодні залишається в отоларингології — і дитячій, і дорослій — найбільш актуальним питанням. Чому? Безперечно те, що піднебінні мигдалики, які в народі називають гландами, беруть участь у формуванні імунітету у дітей. Однак коли виникає хронічний тонзиліт, то мигдалики, замість формування імунітету, починають завдавати шкоди організму. Часто це спричиняє аутоімунні процеси, які провокують патологічні процеси в суглобах і серці. Тому є певні показання, описані ВООЗ, дотримуючись яких, ми іноді даємо рекомендацію видалити мигдалики. Але в кожному разі підхід має бути індивідуальний. Важливі динамічний нагляд за дитиною і попередні спроби консервативного лікування.

«Дихайте носом — інфекція не проникне»

— Чи може хрипкий голос у дитини сигналізувати про початок ларингіту?

— Цілком. Хрипкий голос може свідчити про запалення слизової оболонки гортані або ускладнення вірусної інфекції (ГРЗ). На жаль, є ще таке захворювання, як папіломатоз гортані. Це патологічні розростання на голосових зв’язках, які спричиняють довготривалу і наростаючу втрату голосу в дитини та ускладнене дихання. Тож якщо дитина довго має осиплий голос, проконсультуйтеся з лор–спеціалістом.

— Юрію Анатолійовичу, «на носі» вже — зима, яка приносить з собою застудні хвороби. Входом для вірусів найчастіше стають ніс і рот. Як захистити дитину, щоб вона менше нездужала на гострі респіраторні захворювання?

— Слизова носа безпосередньо стикається з повітряними потоками, які нам приносять не тільки задоволення від дихання, а й віруси та бактерії. Тому важливо стежити за слизовою носа. А щодо рота, то він не має бути воротами для інфекції і повинен бути закритий! Рот — для того, щоб розмовляти, співати, їсти і так далі, але дихати (і дитина, і доросла людина) мають носом. Функція носа — в тому, щоб очищати повітря від збудників захворювання — бактерій, часток бруду, алергенів тощо. Здорова людина, якщо вона правильно дихає носом, на 80 відсотків захищена від респіраторних інфекцій. Це ж стосується і дітей. Якщо малюк нормально дихає носом, то природа захищає його від патологічного впливу довкілля.

Мене часто запитують, що капати в ніс, чим його змазувати, щоб запобігти виникненню вірусної інфекції у дитини. Завжди відповідаю батькам: щоб ви почувалися спокійно, можете змазувати ніс різноманітними мазями, жиром, соком часнику чи цибулі. Однак ми, лікарі, значної клінічної ефективності в цих діях не знаходимо. Ось якщо вдягнути марлеву маску на дитину — так, вона захистить від інфекції. Варто відокремлювати міфи від реальності.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Юрій Анатолійович Молочек

Народився 1968 р. у Києві.

1993 р. закінчив педіатричний факультеті Київського медичного інституту ім. Богомольця.

1993–1996 — інтернатура на кафедрі дитячої отоларингології, аудіології та фоніатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика.

1998–2001 — навчання в аспірантурі тієї ж кафедри. Доцент цієї кафедри. Має науковий ступінь кандидата медичних наук.

З червня 2004 р. — завідувач відділом дитячої отоларингології Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».