Напевно, важко знайти бувалого мандрівника, якого туристська стежка хоч раз не приводила до печерних міст та скельних монастирів гірського Криму. Водночас існування аналогічних пам’яток середньовіччя на скелястих берегах Дністра та його приток може стати відкриттям для багатьох туристів.

На межі Івано–Франківщини й Тернопілля друга за величиною річка України врізається в товщу осадових порід Подільської височини, даючи початок однойменному каньйону. Вона стрімко несе свої води між кам’яними каньйоноподібними берегами заввишки до 200 м, утворюючи численні закрути–меандри. Такі важкодоступні, відлюдні місця були ідеальними для виникнення невеликих печерних монастирів та скитів, де любили усамітнюватися ченці. Залишки цих споруд сьогодні можна бачити на всій протяжності Дністровського каньйону — на Тернопіллі, у Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій областях, а також у сусідній Молдові. Щоб познайомитися з деякими з них — вирушаємо в подорож.