«Донька сказала, що давно все знає…»

21.11.2012
«Донька сказала, що давно все знає…»

Тi, хто всиновив дитину до ухвали закону, зможуть i надалi зберегти таємницю всиновлення. Фото з сайту svadbagolik.ru.

Найближчим часом в Україні планують відмінити таємницю всиновлення. Проект Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо таємниці усиновлення» представили для обговорення працівники офісу Уповноваженого Президента України з прав дитини під час міжнародної конференції «Сирітству — ні! Системний підхід у роботі з дітьми та сім’ями», що відбулася в Києві.

Новий закон скасовує обов’язковість конфіденційності інформації про всиновлення, але водночас лишає ці дані в обмеженому доступі. Зокрема, дізнатися, у якій сім’ї виховується дитина, біологічні батьки зможуть лише за згодою усиновлювачів чи дитини, якщо вона досягла повноліття.

За словами Людмили Волинець, керівника управління забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини, питання про необхідність відміни таємниці всиновлення ставить саме життя, а передусім — трагічні випадки, які відбуваються з дітьми. «Так, нещодавня загибель двох дівчаток від руки усиновительки у Краснодоні вимагає активних дій щодо поліпшення і процедур підготовки кандидатів в усиновителі і процедур нагляду за умовами виховання таких дітей, змін до законодавства України, які б унеможливили трагедії з дітьми», — пояснила в одному з нещодавніх інтерв’ю пані Людмила.

«Півроку тому офісом Уповноваженого з прав дитини було ініційовано відміну таємниці всиновлення як однієї з форм, яка є дискримінаційною щодо дитини. І сьогодні ми представляємо підготовлений нами проект закону, який передбачає скасування таємниці усиновлення, але при цьому зберігає обмеження щодо оприлюднення інформації про всиновлення з відповідним правом батьків–усиновителів на те, давати цю інформацію чи ні. Ця ініціатива викликала дискусію в суспільстві. Тож сьогодні в рамках великої конференції, в якій беруть участь і міжнародні експерти, і вітчизняні фахівці, ми хочемо вийти на остаточний тест законопроекту щодо відміни таємниці всиновлення, який будемо далі ініціювати вже перед ВР», — каже Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко.

Уповноважений переконаний, що нововведення необхідне для покращення контролю за вихованням і проживанням усиновлених дітей, а стара система — це не що інше як залишки радянської. Варто нагадати, що раніше за розголошення таємниці всиновлення навіть притягали до відповідальності.

За словами Юрія Павленка, дитина рано чи пізно однак дізнається про те, що вона всиновлена, і якщо цю інформацію неправильно подати, це може мати непередбачувані наслідки. Водночас Уповноважений Президента запевнив, що закон ніяким чином не стосується сімей, які всиновили дитину до його прийняття: «Для них, якщо вони того бажають, назавжди зберігатиметься таємниця всиновлення».

Проте існує низка зауважень iз приводу того, як слід запроваджувати такі зміни. Противники закону вважають, що суспільство сьогодні не готове до подібних нововведень. І відкриття такої інформації може нашкодити всиновленим дітям, адже нові батьки, як правило, зберігають у таємниці факт усиновлення в першу чергу для того, щоб дитина не почувалася обділеною, а рівною у суспільстві. Проте представники законопроекту переконують, що зважили можливі ризики і з метою їх уникнення планують впровадити спеціальну підготовку фахівців, які займаються процедурою усиновлення та майбутніх батьків–усиновлювачів. Їм розповідатимуть, як краще донести інформацію про усиновлення дитині, щоб не зашкодити їй.

Наталія ГУБА,
Ліна КУШНІР

 

ДОСВІД

Ірина, 53 роки:

— Коли ми з чоловіком наважилися всиновити дитину, то вирішили: будь–що збережемо це в таємниці. Боялися, що нас не зрозуміють (свекруха навіть і чути про це не хотіла), що дитину дражнитимуть однолітки. Для родичів, колег і знайомих я майже півроку імітувала вагітність і була ладна прибити всіх цікавих, хто безпардонно торкався мого накладного «живота». Пригадую, як переживали тоді — мала вже «народжувати», а всиновлення маляти з певних причин відкладалося. Ми геть забрехалися! А коли нарешті змогли забрати свого тримісячного Андрійка, ще кілька місяців не запрошували додому родичів і знайомих, які рвалися привітати нас із народженням малюка. Інакше, як пояснили б, чому син виглядає значно старшим, ніж є насправді? Але й це було ще не все. Андрійко часто хворів. Лікарі раз по раз цікавилися: як протікала вагітність, чи складними були пологи, які спадкові хвороби маємо з чоловіком. Знову доводилося викручуватися. Коли підріс, почали переслідувати інші страхи: а раптом з’явиться справжня мати і все йому розповість? Зберегти таємницю усиновлення нам коштувало неймовірних зусиль і нервів — ми міняли школи, оточення, місце проживання. І все заради чого? Щоб у 20 років син таки дізнався правду... Ми самі йому про це сказали, так склалися обставини. І як приємно було почути, що ми для нього — все одно найрідніші люди й інших батьків йому не треба.

Юрій, 36 років:

— Про те, що мене всиновили, я дізнався у 30 років. Це був шок, побороти який навіть мені, дорослому чоловікові, було надзвичайно складно. Два тижні я тупо бухав. Запитував себе: хто мої справжні батьки, чому мене покинули. А потім побачив, як страждає моя мати, яка мене виховала з пелюшок, і зрозумів, що не маю завдавати болю близькій мені людині. У стосунках iз прийомними батьками нічого не змінилося: маму так само називаю мамою, батька — татом, брата — братом (він, до речі, біологічний син моїх батьків і народився вже після того, як мене всиновили). Я живу, як і раніше, проте періодично думаю, а може, знайти свою рідну матір? Цікаво було б подивитися на жінку, яка мене народила. Та саме це мене й зупиняє: цікавість — не той аргумент, заради якого варто розпочинати пошуки.

Олена, 42 роки:

— Пригадую, як важко мені було зізнатися своїй доньці, що ми її удочерили. Їй тоді було 15 років. Почала здалеку, мовляв, дуже люблю її і, що б не сталося, завжди буду поруч. Боялася її шокувати, але вийшло так, що вона сама мене шокувала. Сказала, що давно все знає. Звідки? Та ще з садочка, школи. «Доброзичливці» їй давно все розповіли, а вона нам про це ніколи й слова не сказала. То про яку таємницю всиновлення може йтися в нашій країні?