Слід від стіни

09.11.2012
Слід від стіни

КПП щез, а надпис залишили: для туристів. (автора.)

23 роки тому, дев’ятого листопада 1989 року ввечері східнонімецьке телебачення транслювало в прямому ефірі прес–конференцію керівника уряду Гюнтера Шабовські. Рівно о 19.34 гер Шабовські сказав фразу, яка різко змінила політичні обриси столиці: підтвердив, що уряд НДР запроваджує нові правила виїзду з країни. За ними дозвіл, який дає право відвідати Західний Берлін і ФРН, зможуть отримати не тільки пенсіонери, як це було досі, але кожен громадянин соціалістичної німецької держави!

Сотні тисяч берлінців, які у цей час сиділи біля телеприймачів, не дослухали сенсаційну передачу до кінця. І замість того, аби шикуватися у черги за візою, вирушили просто в бік контрольно–пропускних пунктів до Західного Берліна. Прикордонники, які не отримували жодних наказів, виставили проти людей водомети, але охочих потрапити за бар’єр було так багато, що каральна техніка не спрацювала. І тоді влада відкрила кордон... «Прожектори, стовпотворіння, ейфорія. Страх і цікавість, розум говорить про обережність, але ноги йдуть: люди зi сходу йдуть на захід, із заходу — на схід, допомогаючи одні одним монетками для телефону», — писала про цей день газета «Фолькцайтунг».

Упродовж наступних трьох днів Західний Берлін відвідало близько трьох мільйонів людей. У тому числі й родичі Кріса Гефроя — останньої жертви Берлінської стіни. Його, як і сотні інших бідолах, підстрелили східнонімецькі прикордонники, коли він намагався прорватися на омріяний Захід. Сталося це всього лише за кілька місяців до того, як влада НДР вирішила поступитися принципами. Першою ж жертвою вважають Гюнтера Літфіна. Загинув він на другому тижні існування стіни, коли намагався, як і сотні його сусідів, перебігти на Захід. Їм пощастило, Гюнтеру — ні.

Скільки всього людських жертв зібрала високотехнологічна інженерна споруда за 28 років існування, сьогодні вам не скаже ніхто. Радіо «Бі–Бі–Сі», яке оприлюднило таємний указ спецслужби НДР «Штазі» стріляти на ураження в усіх, хто намагається втікати з країни, навіть у дітей, називає цифру 1245 чоловік. Уряд НДР визнав усього 125 жертв, російські дослідники — 190. Є дані, що було 645 смертей.

...Вулиця Фрідріх­штрасе. Варто пройтися по ній хоча би двісті метрів, почавши прогулянку на заході, аби навіть сьогодні, через два десятиліття після об’єднання, проминувши одне з перехресть, яскраво відчути: ти знаходишся вже в іншій державі. Архітектура будинків спочатку суто західна, потім пустка і — нарешті, до болю знайомий «совок». Посередині — легендарний чек–пойнт «Чарлі» — головне КПП, яке з’єднувало західноєвропейський анклав посередині соціалістичної Німеччини. Сьогодні це атракція для туристів: тут відновили табличку трьома мовами, яку масово тиражують на сувенірній продукції — «Ви покидаєте американський сектор окупації». Не відновили, щоправда, її зворотний бік. Із надписом «Ви в’їжджаєте в американську зону: дотримуйтеся правил дорожнього руху і не носіть зброю у вільний від служби час».

Поряд, де зараз музей Берлінської стіни, у ті часи знаходилося «журналістське» кафе. Це були останні метри, куди могла заходити пишуча братія західного світу — і саме тут вони, позбавлені інтернету, збирали інформацію про життя за великим парканом. Преса, розвідники, просто цікаві громадяни, яким пощастило жити з «правильного» боку від стіни, намагалися подолати свій вічний страх: що велика армія прийде з того боку і, як неодноразово натякав СРСР, анексує останній не радянський шматок Берліна. Були серед них і послідовники Вольфанга Фогеля, адвоката, професіонала, які допомагали переправляти у вільний світ східнонімецьких громадян. На ці цілі уряд ФРН витратив 3,5 млрд. марок. Що становило 2,7 млрд. доларів. І допоміг втекти 215 тисячам східних німців, а також 34 тисячам політичних в’язнів.

Утім гроші не завжди були визначальним фактором. Намагання перетнути брутальну стіну і опинитися у вільному світі — здається, це було фактично нав’язливе бажання більшості підданих НДР. Про методи і шляхи досягнення мети написані книги і зняті десятки фільмів. Молодий австрієць вивіз свою кохану, прослизнувши на великій швидкості малолітражкою під шлагбаумом — на очах у прикордонників. Наступного ранку висоту шлагбаума зменшили. Ось компанія старшокласників на ходу застрибнула у потяг «Москва–Париж», який в’їжджав у західну частину Берліна. Команда баржі напоїла свого капітана і під вогнем прикордонників проривалася на захід. Циркова гімнастка заховалася у музичну колонку, а просто тендітна дівчина — у дві валізи, в яких вирізали отвори і поставили поряд у багаж. Водій рефрижератора заховав у холодильнику — поміж м’ясних туш — свою дружину і восьмеро дітей. Дітям перед операцією дали снодійне — аби не розплакалися під час проходження кордону. Інший батько перекинув дитину катапультою — сконструйованим ним пристроєм, що нагадував рогатку — не тільки через стіну, але й багатоповерхівки. І, як не дивно, вдало!

Дехто з професійних «перевізників» платив за ці спроби власною свободою — штазі працювала ефективно. Західнонімецького громадянина Райнера Шуберта, який перевіз через кордон 103 людей, німецька контррозвідка заманила у Берлін і «впаяла» 9 років. А Гаррі Зайделю, який рив тунелі у Східний Берлін, дали пожиттєве. Втім через чотири роки ФРН викупила Зайделя.

ЦІКАВІ ФАКТИ

— Довжина стіни становила 155 кілометрів, з них 43 кілометри проходило вулицями Берліна. Модернізували стіну тричі, востаннє в 1975 році.

— Перед падінням висота стіни сягала 3,6 метра. Плюс земляні рови, протитанкові укріплення, 302 сторожові вишки, електричний струм — і гострі шипи завдовжки 25 сантиметрів, якими ще й повністю перекрили ріку Шпрее.

— Лінії метро У6 та У8 з’єднували дві частини Західного Берліна, проходячи транзитом через його східну частину. «Схід» потяг проїжджав без зупинок — під наглядом прикордонників НДР.

— Радянським дипломатам, які працювали в Західному Берліні, забороняли залишатися там у нічний час: до півночі вони мусили повернутися у східну частину.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>