Відлуння «Здвигу»

07.11.2012
Відлуння «Здвигу»

Ваза Олександра Шкурпели. (автора.)

У столиці українського гончарства — селищі Опішня — завершилися головні цьогорічні виставково–презентаційні та науково–практичні заходи, які тут, за традицією, відбуваються під егідою «профільного» Національного музею–заповідника й іменуються здвиженням. Про перший етап «Здвигу–2012», який почався ще навесні й досяг апогею влітку, наша газета вже розповідала. Восени ж, як і належить, настав час рахувати курчат і роздавати слонів, себто нагороди. Останні також були. Але передував церемонії оголошення переможців і вручення відзнак триденний міжнародний керамологічний симпозіум «Декор глиняних виробів: історія, технологія, функції». На нього з’їхалися як мистецтвознавці, дослідники древнього ремесла, так і художники, майстри–практики. Серед них були такі авторитетні науковці й педагоги, як Михайло Селівачов і Віталій Отрощенко з України, росіянки Світлана Пастухова та Марина Політова, інші знані фахівці.

А потім вручали нагороди одразу в чотирьох номінаціях. Зокрема, віншували переможців і призерів фотоконкурсу «Гончарні візії України», презентації кращих музейних керамологічних експонатів, виставки–конкурсу художньої кераміки та окремого представлення Національного музею–заповідника українського гончарства в Опішні. До речі, остання номінація цього року тільки–но «народилася», але глевким млинцем чи горщиком не стала. Журі було приємно подивоване як розмаїттям жанрів, у яких учасники цього творчого змагання «оспівували» відомий далеко за межами України музейно–просвітницький заклад, так і належним заглибленням у тему. Спеціальний приз «України молодої» дістався «корінній» опішнянці Жанні Різніченко, яка присвятила унікальній і водночас майже «рідній» для неї скарбниці пам’яті роду й народу своє оповідання «Вже сходить сонце гончарської історії». Зараз вона навчається на четвертому курсі факультету філології та журналістики Полтавського педагогічного університету, але зовсім недавно закінчила розташований у їхньому селищі колегіум мистецтв, опанувала там навички гончарювання, на «учнівських» виставках демонструвала і власні роботи.

А найпрестижніші відзнаки й цього разу одержали професійні митці — переможці четвертої Національної виставки–конкурсу художньої кераміки «КерамПІК в Опішному». Як повідомила власкору «УМ» куратор згаданої імпрези Світлана Конюшенко, зважаючи на різноплановість тематики та творчих задумів, з минулого року журі почало присуджувати одразу два гран–прі за кращі з кращих зразки академічної та народної кераміки. Причому, якщо раніше, особливо серед «академіків», домінувала львівська школа, то нинішнього року, за словами пані Світлани, помітнішою, яскравішою на виставці стала «вся Україна». Це, звісно, не могло не позначитись і на переліку переможців та лауреатів конкурсу. Найвищі нагороди у ньому вибороли знані майстри — Володимир Хижинський із Луцька за свого «Воїна світла» та Олександр Шкурпела з Опішні, котрий підкорив журі довершеністю та красою вази, виготовленої в народному стилі.