Еротика по–українськи: віночок — і більше нічого

Еротика по–українськи: віночок — і більше нічого

Диван, дівчина у короткій червоній сукні і камера — останній знімальний день iде повним ходом, драматично–містична історія німфоманки Марли вже майже закінчена. Короткометражка «Німфо» обіцяє привернути увагу глядача не лише пікантними сценами, а й містичним сюжетом, адже, за сценарієм, головна героїня у пік сексуальної насолоди переноситься у просторі в безвість. В основі сюжету — дівчина Марла, яка дослі­джує власну сексуальність та шукає справжнє кохання. Відтак постільних сцен у фільмі буде декілька, а різноманіття картинки включатиме любощі не лише з чоловіками, а й з жінкою.

Маленький свідок великої трагедії

Маленький свідок великої трагедії

Кілька харківських вулиць, що й понині зберігають дух ранньої радянської доби, знову перетворилися на кінематографічний майданчик. Як повідомила медіа–група «Об’єктив», цього разу фільм із робочою назвою «Поводир» знімає український режисер Олесь Санін. Картина про те, як маленький американський хлопчик Пітер приїхав у 30–х роках в Україну і через несподівану смерть батька змушений був залишитися на чужині. Малого підібрав сліпий бандурист, і той мимоволі став його поводирем. Разом вони переживають справжні жахіття,оскільки радянська влада оголосила кобзарів «невиправним націоналістичним елементом» й влаштовувала їм справжнісіньке цькування. Вуличних музик було дозволено розстрілювати на місці та без суду кидати до тюрем. Кульмінацією цих репресій став харківський з’їзд бандуристів, учасників якого нібито масово знищили десь на кордоні з Росією. Таким чином головний герой фільму мимоволі стає свідком жорстоких убивств.

І радий би у рай, так гріхи не пускають...

І радий би у рай, так гріхи не пускають...

Ігор Афанасьєв — один із найпопулярніших сучасних драматургів українського театру. Незважаючи на те, що основним видом його творчості все ж таки залишається режисура, п’єси Афанасьєва в театральних афішах сьогодні зустрічаються значно частіше, ніж більшості його колег по перу. Пояснень цьому факту може бути кілька. По–перше, свої сюжети режисер вибудовує з прицілом на постановку — це логічно. По–друге, він не заморочується надскладними формами, розрахованими на спеціалістів, а викладає свої ідеї максимально доступно. Як результат — одна лише його п’єса «Поміж небом і землею» має вже кілька сценічних варіацій (вона, зокрема, присутня в афішах театрів Житомира, Херсона, Сімферополя...) Днями свою «голлівудську мрію на 2 дії» Ігор Афанасьєв поставив на Камерній сцені Театру Франка.

Всі статті рубрики