Ісландія впритул наблизилася до завершення конституційної реформи. На референдумі, що відбувся минулої суботи, проект оновленої Конституції підтримали дві третини громадян. Унікальність цього проекту в тому, що його розробили не політики, а комісія із 25 звичайних ісландців, яких обрали випадково за таким принципом, щоб репрезентували всі прошарки суспільства. Попри це, перспектива реформувати основний закон, який в Ісландії залишався незмінним із 1944 року, коли країна стала незалежною, не надто зацікавила народ. Із 235 тисяч ісландців, наділених правом голосу, участь у референдумі взяли 49%. Це значно менше, ніж під час референдуму 2010 року, коли вирішувалося питання, чи повертати Голландії та Великій Британії 5 мільярдів доларів, які громадяни цих країн втратили на рахунках ісландських банків внаслідок дефолту Ісландії наприкінці 2008 року. Тоді явка на референдумі становила 72%.
На розгляд громадян було винесено шість основних поправок до Конституції. Які, зокрема, передбачають, що всі природні ресурси країни, які ще не перебувають у приватних руках, буде оголошено власністю держави; кількість президентських каденцій обмежать трьома термінами (у чинній Конституції таких обмежень немає взагалі) тощо.
Потреба у конституційній реформі постала після гострої фінансової кризи 2008 року, коли збанкрутувало багато банків. Тоді масові протести, під час яких лунали звинувачення у змові влади і бізневу, призвели до відставки уряду. На тлі кризи довіри новий уряд пішов на безпрецедентний експеримент із «народною Конституцією». Обрані 2010 року члени Конституційної комісії провадили широкі консультації з громадянами за посередництва соціальних мереж «Фейсбук» та «Твіттер». На інтернет–сторінці комісії ісландці розмістили приблизно 3,6 тис. коментарів та 370 конкретних пропозицій стосовно змін Конституції. Наприкінці липня минулого року проект оновленого основного закону було передано до парламенту, а в травні цього року парламентарії вирішили запитати у співвітчизників їхню думку на референдумі.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
