У Європарламенті радять Україні створити коаліційний уряд з опозицією
Депутатка Європарламенту Віола фон Крамон переконана, що нинішня українська влада мала б об’єднатися з опозицією та включити її представників до виконавчих органів влади. >>
Столичний ПеРерозподiл
18.10.2012
Є відома аксіома — «Хто володіє Києвом, той володіє Україною». Саме тому Партія регіонів iз маніакальною впертістю намагається захопити владу в Києві. Брутальні методи боротьби й нехтування Конституцією, притаманні «донецькому» клану, дозволили ПР призначити свого гауляйтера головою КМДА. І це було зроблено попри волевиявлення мешканців столиці. Для прикладу, попередники Олександра Попова на посаді голови КМДА були водночас головами Київради, і тому їх призначення на посаду узгоджувалося з волевиявленням мешканців столиці.
Захоплення «донецькими» влади в Києві почалося з прийняття 9 вересня 2010 року Закону «Про внесення змін до Закону «Про столицю України — місто–герой Київ», який суттєво обмежував повноваження Київського міського голови. Комуно–олігархічна більшість Верховної Ради дозволила Януковичу те, чого не домігся свого часу Кучма. Тепер Президент України міг призначати головою КМДА особу, яка не обиралася киянами на виборах міського голови Києва.
Щоб усунути можливі протистояння з боку районних рад Києва, у вересні того ж року парламентською більшістю ВР України було ліквідовано районні ради в м. Києві. Регіонали зіграли на антипатії громадян до бюрократів та депутатів і навіяли киянам думку про те, що в такий спосіб ліквідуються не представницькі органи самоврядування, а зайві бюрократичні структури.
Протистояти «донецьким» тепер мусили лише депутати Київради. Але опозицію регіоналам та «тушкам» склали лише представники «УДАРу» та БЮТ. Вони не зуміли вибудувати міцну лінію оборони Києва. Можливості використання адмінресурсу на користь ПР за останні два роки зросли. Але й вони не гарантують «донам» безпеку їхнього бізнесу та посад у Києві. Бути довічним гауляйтером Попову не вдасться.
Вирішити цю проблему можна лише одним шляхом — провести вибори міського голови Києва. Влада цього боїться і всіляко відтягує їх на 2013 рік. Очевидно, сподівається випробувати новітні виборчі технології, підкуп, махінації та фальшування на виборах 2012 року до парламенту. Іншого шляху здолати опір киян «донецьким окупантам» знайти не вдасться. Це добре розуміють Олександр Попов i його куратори.
Але про всяк випадок готується програма «розбудови» столиці. Вона потребує додаткових капіталовкладень у невідкладні проекти — від тепломереж і водозабезпечення до прибудинкової території та доріг. Словом, на Київ підуть великі гроші. Немає сумніву, що вони будуть успішно «освоєні». Можливо, навіть нас чекає якесь «покращення». Життя покаже. Але головне не це. Головне питання полягає в тому, чи готові демократичні патріотичні партії до цих виборів?
Один iз лідерів БЮТу Олександр Турчинов у інтерв’ю казав, що ООБ має свого кандидата, але називати поки що не буде. Імовірно, це або розчарована в Тiгіпку О. Кужель, або «перший непрохідний» А. Гриценко. Та ми пам’ятаємо, як саме дії колишнього дніпропетровського комсомольця, а нині пастора однієї з протестантських церков завадили киянам переобрати Леоніда Черновецького.
Віталій Кличко, швидше за все, шукатиме якусь гідну кандидатуру від «УДАРу». «Наша Україна» може виставити на посаду київського міського голови кандидатуру Сергія Бондарчука, Героя України, голову Політради партії, який на початку року стартував у Києві з креативною рекламою.
Влада знову виставить Королевську й Омельченка та ще з десяток «демократичних» кандидатів. Вони йтимуть однією з Поповим командою за наперед визначеним маршрутом. І на фініші в них залишиться лише один Попов. А от чи об’єднаються патріоти і демократи — невідомо. Тому вже тепер слід про це думати і готуватися до спільної праці. Інакше Київ не відстояти. Столиця України — бастіон свободи й демократії. Здавати його «донецьким» не можна.
