ЄС проти Тимошенко

16.10.2012

Премія миру — одна з найбільш цікавих для широкого загалу і водночас найбільш суперечливих серед відзнак, які вручає Нобелівський комітет. Інколи його вибір виглядає цілком передбачуваним, інколи дещо дивує, а інколи — викликає просто шквал обурених коментарів. Саме так сталося й цього року: минулої п’ятниці було оголошено, що Нобелівську премію миру 2012 року здобув... Європейський Союз. Рішення безпрецедентне, адже якщо організації, в тому числі й ООН, мирного «Нобеля» вже здобували, то міждержавне об’єднання — здається, ніколи.

Загалом на премію миру цього року претендували понад двісті номінантів. Серед них були й екс–канцлер ФРН Гельмут Колль, і екс–президент США Білл Клінтон, і американський солдат Бредлі Меннінг, який постачав інформацію скандальному порталу «Вікілікс», і сам засновник цього сайту Джуліан Ассанж. І навіть ув’язнена лідерка української опозиції Юлія Тимошенко. Проте члени Нобелівського комітету у своєму рішенні, такому дивному для багатьох, були одностайними. Як сказано в поширеній з цього приводу заяві, премію присуджено ЄС «за шість десятиріч зусиль зі зміцнення миру в Європі», зокрема упередження нових воєн і стабілізації обстановки на континенті. І це при тому, що обстановка в самому Євросоюзі зараз складна, як ніколи, більше того чимало експертів вважають, що ЄС узагалі перебуває на межі розпаду.

З іншого боку, саме цей факт, на думку оглядачів, міг стати вирішальним: мов­ляв, своїм рішенням Нобелівський комітет прагнув підтримати Євросоюз у непростий період.

Неоднозначно присудження премії сприйняли й у самому ЄС. Якщо в Брюсселі чи Німеччині новину сприйняли з великим ентузіазмом, назвавши рішення Нобелівського комітету «великою честю», то, скажімо, в Греції, яка через заборгованість перед Євросоюзом перебуває на межі дефолту й виходу з єврозони, коментарі були далекими від схвалення. Скептично поставилися до свіжоспеченого лауреата і деякі політики Великої Британії, які все частіше закликають уряд і парламент переглянути відносини Об’єднаного Королівства з ЄС.

Мабуть, останнім настільки суперечливим лауреатом Нобелівської премії миру був президент США Барак Обама, якому цю нагороду присудили у 2009 році — як аванс за майбутні «зусилля у зміцненні міжнародної дипломатії і співпрацю між народами». Покладені на нього надії Обама так і не «відпрацював». Тепер особливо саркастичні коментатори вже натякають на те, що наступним лауреатом премії миру, судячи з тенденції, має стати НАТО.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>