Запитання без відповідей

26.09.2012

25 вересня 1919 року в Леонтіївському провулку в Москві вибухом бомби було вбито 12 більшовицьких високопосадовців. У відповідь — замість шукати зловмисників — голова ВЧК Фелікс Дзержинський наказав розстріляти всіх дворян і священиків, які перебували тоді в Бутирській тюрмі.

27 вересня 1933 року представник уряду УНР (в еміграції) Олександр Шульгин звернувся до голови 14–ї Асамблеї Ліги Націй iз листом, у якому привертав увагу світової спільноти до голоду в Україні. В листі, зокрема, зазначалося: «Сотні тисяч, мільйони чоловіків, жінок і дітей жорстоко страждають від цього нещастя й мруть у великих кількостях... Таке становище нашої країни ще більше парадоксальне, бо жнива 1932—1933 рр. є порівнююче добрі й цілком вистачаючі для прокормлення населення... Але тут мусимо зазначити, що до голоду в Україні спричинилися, з одного боку, колективізація хліборобства, силою запроваджена совітами, а особливо так звана хлібозаготівля. Збіжжя, зібране в Україні, призначено на постачання совітській армії, Московщині й особливо на вивіз».

28 вересня 1939 року після поділу Польщі та ліквідації її державності Молотов і Ріббентроп підписали новий договір — «Про дружбу та кордон між СРСР і Німеччиною (гітлерівською Німеччиною! — Авт.) і таємні протоколи до нього. Комуністичні й нацистські загарбники, утворивши, мовлячи по–сучасному, «широку коаліцію», продовжували домовлятися про подальший розподіл чужих територій у такий–от спосіб: «... підписаний 23 серпня 1939 р. таємний додатковий протокол змінюється у п.І таким чином, що територія Литовської держави включається у сферу інтересів СРСР, оскільки з іншого боку — Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства включаються у сферу інтересів Німеччини».

29 вересня 1866 року народився видатний український історик, голова Центральної Ради Михайло Грушевський. Згадаймо сьогодні його рядки, написані навесні 1917 року: «Велика хвиля настала! Впали з України кайдани, в котрі прибрала її лукава політика Московського царства... Як тільки виявилася дійсна основа московської політики — її заміри трактувати українців не як вільних спільників, а простих підданців московського царя, власність московського царства — українське громадянство, його політичні провідники голосно і рішуче запротестували проти сього... Але царський уряд як раз узяв під свою руку український народ, так уже не хотів вертати йому волі — права рішати за себе. Використовуючи кожну внутрішню незгоду в українськім громадянстві, класові і всякі інші суперечності, що розбивали одностайність української політики, він нитку за ниткою сплітав міцні ретязі на український народ...»

29 вересня 1905 року в Петербурзі відбувся перший мітинг українських студентів. Промовці говорили про «драконівські закони щодо українського слова», про ставлення російського уряду та суспільства до українського питання, причому підкреслювалося, що «стосовно визвольного руху українського народу російське суспільство діяло заодно з російським урядом». В резолюції мітингу було поставлено вимогу відновлення автономії України на широких демократично–федеративних засадах. Відтоді минуло понад сто років. А тепер спробуйте, як то кажуть, знайти десять відмінностей між тодішньою ситуацією та нинішньою на тлі скандальних рішень російської влади щодо громадських організацій українців Росії та переслідувань, а то й фізичного знищення українських активістів, про що час від часу повідомляють ЗМІ.

30 вересня 1955 року група українських політв’язнів, які відбували покарання в мордовських спецтаборах, звернулася до Організації Об’єднаних Націй з листом, який аж криком кричав про долю українців у СРСР. «Чи знає культурний світ про умови, в яких знаходимося не лише ми — в’язні, але й весь наш народ? Чи знає культурний світ, що нас після відбуття вироку насильно засилають на т. зв. «цілинні землі» в Казахстан, Красноярський край, на далеку північ, горланячи, що туди їдуть добровольці і комсомольці? Чи може уявити собі культурний світ українську державу без українського уряду, без української армії і без українського народу?..» — такий далеко не повний перелік запитань, які містить цей унікальний документ доби, підписаний п’ятьма жіночими та вісьмома чоловічими псевдонімами.

Далі буде.

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ,
письменник
  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>