Зруйнувати, щоб створити

21.09.2012
Зруйнувати, щоб створити

На Поштовій площі вже кипить робота. (Юрія САПОЖНІКОВА.)

Поштова площа до травня наступного року перетворилася на суцільний затор та величезний будівельний майданчик. Тут зводять нову транспортну розв’язку. Як і з більшістю будівельних ініціатив влади, не обійшлося без скандалів.
Основне обурення скептиків викликає не лише висока вартість проекту, а і його концепція. Мовляв, розв’язка перетворить Поштову площу на величезний торговельний центр iз паркінгом для автівок та причалом для елітних яхт. Про це заявляють як громадські активісти, так і дехто із членів містобудівної ради. Водночас відхилений «альтернативний проект», хоч і дешевший понад удвічі (150 мільйонів проти затвердженого проекту на 433), проте зазіхає на Володимирську гірку та територію готелю, отож неприйнятний. Про особливості реконструкції, яка розпочинається сьогодні (підготовчі роботи якої нині закінчилися), та що чекати від Поштової площі після ремонту — в матеріалі «УМ».

«Поштовий» фальстарт

Передував початку робіт на Поштовій скандал. У середині липня, ще до затвердження єдиного проекту на сесії Київради, міськадміністрація дозволила частково перекрити рух автотранспорту та дала «відмашку» підготовці до масштабного перетворення площі. Опозиційні депутати Київради здійняли галас: що будувати, ще не вирішили, дозволів на зведення немає, але будівельники вже трудяться в поті чола.

Водночас на містобудівній раді йшло обговорення двох варіантів майбутнього вигляду Поштової площі. Із десяти проектів до «фіналу» вийшло два: колективу «Київдормостпроект» з платформою–тунелем та Віктора Петрука з «Експреспроекту» — без тунелю, але зі складною дворівневою розв’язкою. І перший, і другий наражалися на критику. «Тунель» — за те, що ускладнює проїзд у центральну частину міста, проект Петрука — через будівництво транспортного кільця в зоні Володимирської гірки, яку пропонувалося частково зрізати. Був і такий момент: Анатолій Кармінський, член Академії архітектури, назвав «коло–розв’язку» Петрука «симпатичною», проте неможливою: «Вона повністю нереальна. Через земельні відводи. Зараз не існує земельних відводів під транспортну розв’язку. Вони залізли на чужу територію». Версію про «чужу територію» підтвердив і депутат Київради Олександр Бригинець: «Цей проект влада відхиляє через те, що він завадить будівництву готелю».

Врешті адміністрація таки зупинилася на першому варіанті, який, до всього, лобіювало Головне управління архітектури. Тоді Віктор Петрук поскаржився «УМ», що, мовляв, КМДА не дуже зважатиме на рішення Київради, бо воно матиме рекомендаційний характер: «Головний архітектор Києва Сергій Целовальник сказав мені, що по Поштовій площі обговорень більше не буде. І в Управління архітектури достатньо повноважень, щоб затвердити варіант «Київпроекту». Але я не буду здаватися і боротимуся за свій проект».

Із площі — у Дніпро

Утім відтоді боротьба Петрука до якихось змін не привела. Ба, більше, дехто з архітекторів став висловлювати думку, що той проект не варто відстоювати. «Ваша розв’язка — просто жахлива. Її можна будувати хіба що в промзоні, та й то з нюансами», — написав у себе на блозі спеціаліст iз транспортного планування та моделювання Дмитро Беспалов, додавши, що Віктор, закріпивши за собою статус автора «опозиційного» проекту, просто намагається пробитися у великі проектувальники. Натомість інженери з «Київдормостпроекту» не втомлюються переконувати журналістів та обивателів у перевагах свого колективного дітища.

Отже, перша теза. Поштова площа нарешті по праву називатиметься площею. Із величезною пішохідною зоною та фонтанами. Тут можна буде проводити концерти. Друге і найголовніше, на чому наголошує Юрій Бородкін — один із авторів проекту, — кияни зможуть безперешкодно виходити до Дніпра. При цьому основний потік транспорту сховають під площу. Машини, що прямуватимуть уздовж Дніпра, заїжджатимуть у тунель, замість стояти на світлофорі. Зведуть естакаду, якою можна буде виїхати із Володимирської гірки на Набережну, навпростець. Це дозволить збільшити пропускну спроможність на третину.

Згідно з проектом, тунелем буде організований безперервний прямий рух. На Поділ можна буде потрапити через вулиці Спаську, Верхній Вал і Оболонську. Як і раніше, буде дозволений прямий рух із вулиці Сагайдачного на Володимирський узвіз і назад. Вулиця ж Сагайдачного стане пішохідною.

Водночас, на думку голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця, під цією реконструкцією киянам насправді підносять зовсім іншу «страву». «Проект розв’язки передбачає можливість зведення трирівневої споруди, де розмістяться паркінг для автомобілів та торгово–розважальний комплекс з магазинами, кафе і ресторанами, — зазначив він у коментарі. — Через такі будівництва Поділ втрачає історичне обличчя. Із такими темпами він може перетворитися на Позняки чи Троєщину. А Київ — на місто, де всі працюватимуть продавцями в одному магазині, щоб заробити гроші і купити щось у сусідньому». Втім КМДА останнім часом взялася наголошувати, що зробить усе, аби принаймні під «платформою» організувати перехоплюючий паркінг, а не бутіки.

Проблемна реконструкція

Утім вже зараз можна говорити про те, що пертурбації на Поштовій небезпідставно насторожують частину киян. Наприклад, викликає подив схема, за якою київська влада демонтувала один із найстаріших пішохідних містків Києва — від Поштової до Річкового вокзалу. Як виявилося, проект рішення «Про дозвіл на списання мосту через Набережне шосе» поставили на розгляд сесії Київради лише вчора, хоча знесли міст ще 9 вересня. Без дозволів прибрали й пам’ятник морякам Дніпровської флотилії, який, за останніми повідомленнями, перенесуть на Рибальський півострів. Принаймні так каже директор КП «Дирекція будівництва шляхово–транспортних споруджень Києва» Микола Васильцов: «Спочатку обговорювали варіант встановлення монумента біля станції метро «Дніпро», але після зустрічі з ветеранами було прийнято рішення про перенесення пам’ятника на Рибальський острів. Він буде стояти біля монітора «Залізняків». Згодом на цьому місці планується створити музей».

До всього цього нещодавно додався й іще один інцидент: археологи заявили, що їм не дають дослідити територію переритої Поштової. «Площа входить до складу заповідника «Стародавній Київ», і, за законом, будь–яке будівництво тут передбачає і нашу роботу, але поки що дорога туди нам зачинена, хоч влада й обіцяє дати доступ», — каже директор Центру археології Михайло Сагайдак. У свою чергу, голова Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр запевнив, що влада дасть можливість археологам провести розкопки на Поштовій площі. «Сьогодні ми склали акт, щоб протягом трьох днів забезпечити проведення робіт археологами», — сказав він. Однак станом на вчора археологи на Поштову досі не потрапили.

А Тим часом

Стало відомо, що тендер на реконструкцію транспортної розв’язки на Поштовiй площі в Києві (генпідрядні роботи) виграла корпорація «Альтіс–Холдинг». Тендер на реконструкцію оголошувало КП «Дирекція будівництва шляхотранспортних споруд м. Києва». Компанія, що виграла конкурс, проведе реконструкцію Поштової площі за 403 млн. 63,7 тис. грн. Про це йдеться у повідомленні про акцепт пропозиції конкурсних торгів у «Віснику державних закупівель». Дата акцепту — 10 вересня. Кінцевий термін укладення договору — 9 жовтня 2012 року. Обмеження руху на Поштовій площі діятиме до 25 травня 2013 р. Зараз закрито правий поворот iз Боричевого узвозу на Набережне шосе в напрямку мосту «Метро» і правий поворот з вул. Набережно–Хрещатицької на Боричів узвіз у напрямку вул. Сагайдачного. За словами директора КП «Дирекція будівництва шляхово–транспортних споруд Києва» Миколи Васильцова, основне будівництво почнеться на початку листопада.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>