Вони — працюють
Позавчора їх звезли сюди, на проспект Правди, 80—82, декілька десятків. На вигляд — по 20—35 років. Зневажливі посмішки, спортивні костюми, кремезна статура. Жодних розмов із чужими, чітке виконання команд та намагання не «засвітитися» на фотокамери репортерів. Пенсіонери й онуки — ті по інший бік, молодих мешканців–захисників мало, вони по роботах та на навчанні.
Місцеві ображені, шоковані й своїх емоцій не приховують. Вони в себе у дворі, біля дитячого майданчика, де будували пісочні замки та спускалися з гірки їхні діти й онуки. Тепер за два метри від ігрового мйданчика забудовник надумав звести паркінг для своєї багатоповерхівки. Дозволи його, в принципі, не цікавлять — він безперешкодно тут сквер знищив, і нічого. Так само мало бентежить «прибульців» і те, що чужі діти дихатимуть вихлопними газами. Головне зараз для нього — вкопати бетонний паркан і щоб «спортсмени» виконали покладену на них місію — повідштовхували всіх протестуючих.
...Ми приїхали запізно. Паркан майже готовий, без однієї секції. Жінки проклинають «отих сучих дітей». Молодики у відповідь кидають у бік протестувальників жмені піску і плюють під ноги. «Бригадир» наказує припинити, не «вестися на провокації». Не «ведеться» і міліція. Правоохоронці тут, швидше, — гості реаліті–шоу, ніж захисники закону. «Ніяких інцидентів немає і не буде, — каже «УМ» людина у формі, яка не хоче представлятися. — Мешканці провокують робітників. У бригадира є всі документи, ми їх бачили... Ось і все. Нікого не затримували». Оддалік місцеві впізнають заступника прокурора району — він стоїть у чорній куртці і розмовляє по телефону, не втручається.
«Активістку Ірину Олексієнко побили, — каже нам захеканий і весь у піску активіст протестного руху Вадим Торопов, на доказ демонструючи відео, де молодчики штовхають жінку колінами. — А коли на мене напали, хотіли скрутити шию, міліція лише спостерігала. Я кілька разів їх просив припинити беззаконня, та марно. Навіть заяв від обурених мешканців у відділку міліції не приймають».
Тим часом активіст «Збережи старий Київ» Ігор Луценко намагається заблокувати роботу крана, який ставить останню плиту в бетонну загорожу. «Спортсмени» скаржаться на цi безчинства міліції і кричать Ігореві, що скинуть його, так би мовити, на чоловічий статевий орган з того крана. Треба віддати правоохоронцям належне — ті так само зберігають нейтралітет і просто спостерігають за видовищем.
«Треба закінчити будівництво»
Постраждала Ірина Олексієнко, яка виходить до нас із купою документації, наполягає: забудовник чинить беззаконня, свідомо нехтуючи рішеннями судів. «У нас їх величезна кількість. Останнє — від 4 листопада 2010 року. Там чітко вказано, що відновлення скверу, який тут знищив забудовник — ІБТ «Алекс–буд», — лягає на КМДА. Але Олександр Попов і компанія ніяк не реагують на мої листи, — каже жінка. — Тепер узялися захоплювати територію для паркінгу».
Відповідно до проектних документів — таблиці «Експлікація будівель та споруд», — новобудова iз вентильованим фасадом мала бути 24–поверховою, але зараз уже височіють 27 поверхів. Якщо вірити відповіді Інспекції державно–будівельного контролю від 6 серпня цього року, то будувати взагалі на Правди, 80—82 не можна, бо дозвіл на проведення будівельних робіт скасовано ще в лютому 2011–го.
Примітно й інше: згадана пані Олексієнко компанія–забудовник, яка починала справу (ІБК «Алекс–буд»), уже не фігурує в цій історії — інформаційний щит, встановлений над парканом, вказує, що будівництво веде ККУП «Фінансова компанія «Житло–інвест». Туди ж просять звертатися бажаючих купити житло. Активісти кажуть, що таким чином, вступивши у ділові зв’язки з цим комунально–комерційним підприємством під юрисдикцією Управління житлового забезпечення КМДА, «Алекс–буд» отримав неабияку впевненість у тому, що доведе будівництво до фінішу. До речі, на сайті «Алекс–буду» досі пропонують купити квартири у монолітно–каркасному цегляному будинку на Правди, 80—82 (лишилося 30% квартир).
Поки в «Алекс–буді» не відповідали на дзвінки, Лариса Пащенко, заступниця керівника «Житло–інвесту», взялася пояснювати, що ККУП лише залучає гроші від фізичних осіб на будівництво житла і в ході зведення не контролює питання, пов’язані з проектною документацією та порушеннями. Більше того, за її словами, в даній ситуації «Житло–інвест», як фонд–посередник, рятує тих інвесторів, які потерпіли від попередньої фінансової установи, що не могла далі працювати з покупцями. «Контролюємо хід будівництва не ми. Хоча ми перевіряли всі документи перед тим, як підписувати домовленість. А продаємо квартири і ми, і безпосередньо «Алекс–буд», частку житлового фонду вони собі лишили», — запевнила пані Лариса. Проте відмовилася сказати, яка висотність будинку фігурує в договорі — 24 чи 27 поверхів. З розмови стало зрозумілим, що місцева влада наполягає на завершенні будівництва, аби не «погоріли» люди, які вже вклали гроші. А питання законності наступу на прибудинкові території і наймані для цього бійці — то вже другорядне, «для цього є контролюючі органи і міліція». Про останню більше не будемо згадувати — бачили ми їхній «контроль».
Відтак мусимо констатувати: баталії на Правди, 80—82 ще триватимуть. Щоправда, після того як у вівторок надвечір обурені містяни спробували перекрити дорогу на знак протесту проти висотки, подала голос прокуратура Подільського району. Вона зобов’язала контролюючі органи — Головне управління земельних ресурсів та контролю за благоустроєм КМДА, Інспекцію держархбудконтролю та Державну інспекцію сільського господарства у Києві — перевірити дотримання правил благоустрою, законність проведення будівельних робіт i встановлення обмежувального паркану біля новобуду по вулиці Правди.
