Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Днями до України завітає незвичайний хор — хор імені Лисенка з міста Ню–Вейґен, учасниками якого є 40 голландців, які співають українською.
Цього року колектив відзначає 15–рiччя своєї міжнародної музичної діяльності. За цей період хор устиг погастролювати з концертами у Голландії, Франції, Бельгії, Україні, Канаді. На рахунку «українських голландців» співпраця з європейськими міжнародними хорами та три компакт–диски духовних, класичних і народних пісень . Окрім свого ювілею, хор відзначатиме 95–ту річницю народження засновника — маестро Мирослава Антоновича. На знак пошани свої гастролі хор розпочне з рідного міста Мирослава Антоновича — Долина, що в Івано–Франківській області. Наступними містами, що прийматимуть хор, стануть Вінниця, Черкаси, Кривий Ріг та Донецьк.
У програмі хору літургійні твори, що перенесуть слухачів у готичну атмосферу Середньовіччя, світські пісні та коломийки в обробці легендарних українських композиторів М. Леонтовича, А. Гнатишина, К. Стеценка, М. Лисенка тощо. Як гість iз хором виступить український віртуоз–цимбаліст Михайло Захарія, що нині живе і працює у Словаччині, а також відомий у Європі та Україні бандурист Володимир Луців.
Історія хору налічує більше ніж 15 років музичної діяльності. Засновано колектив було ще у 1951 році. Тоді це був ансамбль, що складався з чоловіків, які співали українською мовою під час богослужінь за візантійським обрядом. Першу цеглину у створення співочого колективу заклав український композитор, музикознавець та оперний співак Мирослав Антонович. Навчаючись в Утрехтському університеті, Антонович загорівся бажанням зібрати свій хор, аби співати рідні йому українські пісні. Відтоді під керівництвом композитора красу українського обряду та мелодійність народної пісні «Візантійський хор» (перша назва колективу) доносив до європейського глядача більше сорока років. У 1996 році у чоловічому хорі залунав жіночий голос.
Країну, яку хор оспівує у кожному концерті, музиканти вперше відвідали лише у 1990 році. Відтак гастролювали на «другій батьківщині» п’ять разів, проте теперішні гастролі вперше пройдуть і у містах східної України. Тур «З Україною в серці» є благодійним, тому всі концерти безкоштовні.
Світлана Неухацька, директор Туристично–інформаційного центру міста Черкаси відгукнулась про майбутній виступ колективу на офіційному сайті центру: «Візит голландського хору — це значуща подія для культурного життя міста, вона є показовою для туристичного іміджу Черкас. Маю надію, що й надалі закордонні артисти бачитимуть у нашому рідному місті культурний центр України, куди варто приїжджати та де можна знайти вдячну й уважну публіку».
Розклад виступів:
8 вересня — Долина, Будинок техніки
10 вересня — Вінниця, Вінницька обласна філармонія
11 вересня — Черкаси, Черкаська обласна філармонія
13 вересня — Кривий Ріг, Криворізьке міське музичне училище
15 вересня — Донецьк, Донецька обласна філармонія
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>