У пошуках «бакса»

06.09.2012
У пошуках «бакса»

Сталося те, про що вже давно попереджали експерти і що так наполегливо спростовувала влада: українська національна валюта стала на слизьку і небезпечну стежку девальвації. Вчорашні торги на міжбанківській біржі породили сенсацію: стартувавши із 8,13 за долар, вже за годину вони дійшли до позначки 8,15, а після курсу 8,19—8,23 просто зупинилися! З однієї дуже банальної причини — всі заявки на продаж валюти закінчилися, залишилися тільки на покупку.

 

«Зайві» гривні викликали ажіотаж

«Із самого ранку продавець на ринку тільки один — «Ощадбанк». Усі купують у нього», — повідомив учасник торгів. Готівковий ринок на ці події відреагував миттєво — щоденними рекордами вартості «зеленого». Так, якщо ще позавчора рекордом вважалася ціна 8,17, то вчора за «бакс» просили вже 8,28.

У НБУ причини чергового «чорного вівторка» пояснили просто. «Сьогодні на початок дня обсяги банківської ліквідності були достатньо високими — 25 млрд. грн. Це пов’язано з тим, що минулої п’ятниці ми провели тендер із підтримки банківської ліквідності — річне фінансування — на суму 3,8 млрд. гривень», — пояснила представник Нацбнку Олена Щербакова, додавши, що це був пробний крок із надання кредитів рефінансування до одного року, здійснений у межах узгодженої фінансової політики з МВФ.

Простіше кажучи, регулятор роздав банкам 3,8 млрд. гривень під суперпривабливі 7,5% річних. Які взагалі–то, за логікою речей, банки мали б скерувати на розвиток кредитування та інші кроки, що сприяли б зростанню економіки. Але натомість фінустанови пішли найпростішим шляхом — точно таким, як під час першої хвилі кризи, коли держава, рятуючи банки, виділяла їм великі суми грошей. І тоді, і тепер фінустанови просто вирішили конвертувати гривню у більш перспективний долар. Власне кажучи, чому би й ні, якщо Нацбанк, виділяючи кредит, не поставив жодної додаткової умови, яка зробила б подібний крок неможливим?

«Банківська ліквідність встановила максимум з початку нинішнього року, переступивши позначку 26 млрд., — пояснює фінансовий експерт Ерік Найман. — НБУ не встиг «зв’язати» її, а виходити з валютними інтервенціями в умовах зниження валютних резервів до критичного рівня справедливо не хоче».

Ажіотаж на валютному ринку, що спалахнув на початку нинішнього тижня, пояснюють суто психологічними факторами: очікуванням девальвації гривні. Тож українці масово скуповують іноземну валюту, аби таким чином врятувати власні заоща­дження. Подібні «несерйозні» проблеми — страх, невпевненість населення у завтрашньому дні, як відомо, доволі часто стають причинами досить серйозних фінансових проблем держави. Тому НБУ нині робить усе, аби хоч якось залучити валюту до України. Скажімо, з 31 серпня діють нові правила переміщення валюти через український кордон: нерезиденти і юридичні особи можуть тепер завозити іноземну валюту до України без довідок, які підтверджують її зняття із банківських рахунків. Не знадобляться ці документи і при вивезенні валюти.

Живемо до виборів

Утiм зупинити процес девальвації нацвалюти, який уже фактично розпочався, такі заходи, зрозуміло, не зможуть. Системні проблеми в економіці та фінансовій сфері держави є надто суттєвими та заполітизованими, а можливий розвиток подій відтак мало прогнозованим. Тож прогнози урядових та незалежних експертів відрізняються досить сильно.

Скажімо, за останніми прогнозами Мінфіну, середній курс долара в Україні становитиме 8,1 грн, а його середня вартість упродовж 2013—1014 років не перевищить 8,4 грн. Але вірити у ці цифри відважиться мало хто — надто вже це відомство маніпулює власними ж прогнозами. Скажімо, ще у лютому Мінфін стверджував, що середній курс не перевищить 8 грн. за долар до кінця 2014 року. Але вже у липні різко погіршив своє бачення ситуації — 8,6 грн. до завершення того ж таки 2014 року. А вчора під впливом невідомих ні для кого причин чомусь «поліпшив» загальну ситуацію у державі. Можливо, фінансове відомство має на увазі офіційний курс, який не сягнув навіть 8 гривень і становить 7,99, але розбіжність у 13 копійок між ним та даними Міжбанку фінансовій стабільності аж ніяк не сприятиме.

Експерти ж традиційно налаштовані песимістичніше. «Вважаю, що за два роки гривня втратить до третини своєї вартості», — вважає представник «Ерсте Банку» Мар’ян Заблоцький. «Як надалі розвиватиметься ситуація з курсом, цілком і повністю залежить від Нацбанку. Якщо вони захочуть, то зможуть утримувати його і навіть повернути до позначки 8,10—8,11 грн»., — стверджує екс–керівник Мінфіну Ігор Уманський. Утiм, якою ціною може відбуватися це повернення, зрозуміло зi слів того ж Уманського: «У країні вже давно спостерігається дефіцит валюти, спричинений, зокрема, випуском облігацій внутрішньої позики, номінованими у валюті. Це вимиває долари з внутрішнього ринку». Інша, на його думку, причина — скорочення резервів НБУ. «Резерви Нацбанку скорочуються вже третій місяць поспіль. У липні вони, щоправда, зросли на 2 млрд. доларів завдяки розміщенню єврооблігацій, але до кінця року 1,9 млрд. підуть на виплати по зовнішніх боргах», — резюмує екс–міністр.

Ще один нюанс — держборг України перевищив золотовалютні запаси держави вже на 20 млрд. доларів: борг на початок липня становить 48,88 млрд. доларів, а золоті запаси на 1 серпня — 30 млрд. доларів. «Тому девальвація, звичайно ж, буде, — стверджує президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. — Існують реальні підрахунки, є реальна «дірка» у платіжному балансі. У залежності від цієї «дірки» і буде просідання гривні. Я вважаю, що це буде у межах 20—50%».

До виборів влада, хоча й великою кров’ю, але утримуватиме курс. А після плебісциту ми пожинатимемо плоди помилок нинішньої влади. «Була стратегічна помилка. Політичні, поточні стратегічні завдання виборчої кампанії поставили вище задач із економічного розвитку країни. І «затиснули» кредитування. Зменшили грошову масу. Штучно стримували курс, — каже Сугоняко. — І сьогодні ми пожинаємо плоди цього. Але коли це станеться, а також йтиметься про прогнозованих 30% девальвації чи більше, залежатиме від зовнішніх та внутрішніх причин».