19 серпня 1936 року в Москві розпочався черговий судовий процес над «ворогами народу». На лаві підсудних серед 16 партійних функціонерів — Камєнєв та Зінов’єв. За сценарієм, що вже ставав традиційним, обвинувачені розкаялися у злочинах і були розстріляні.
19—21 серпня 1991 року — невдала спроба реваншу реакційних сил, відома за абревіатурою ГКЧП. 19 серпня о 9.00 до тодішнього Голови Верховної Ради Л. Кравчука прийшли представники путчистів: командувач Київським військовим округом генерал Чечеватов, перший секретар ЦК КПУ Гуренко і московський гість, генерал армії Варенніков з вимогою ввести в Україні надзвичайний стан. Виважена позиція Кравчука та його телевізійне звернення до народу розрядили ситуацію. А ЦК КПУ тим часом розсилав по обкомах вказівки підтримати ГКЧП. Як відомо, те, що могло обернутися на трагедію, скінчилося фарсом: 22 серпня в Москві за допомогою підйомного крана перед будівлею КДБ було зірвано з п’єдесталу статую Дзержинського, і репортаж про це дивилася вся країна, що доживала останні дні.
21—25 серпня 1933 року в Парижі відбувалася надзвичайна конференція Соціалістичного Інтернаціоналу, перед початком якої на засіданні Виконкому український соціал–демократ Панас Феденко звернув увагу на «страшну голодову політику російської окупаційної влади в Україні». Він, зокрема, відзначив, що «Україна перебуває під колоніальним визиском з боку російського уряду і в цьому відношенні голосні факти самогубства... Скрипника, Хвильового... мають значення протесту проти московської політики».
21 серпня 1968 року півмільйонне військо СРСР та інших країн Варшавського блоку (крім Румунії) трьома колонами вдерлося на територію Чехословаччини. З «Празькою весною» було покінчено в силовий спосіб, а її лідера, генерального секретаря КПЧ Олександра Дубчека усунуто та вивезено до Москви. Мрії про «соціалізм із людським лицем» не справдилися. Дубчека замінили залізобетонним комуністом Густавом Гусаком, який загальмував реформи й знову повів країну у фарватері Москви. А в самій Москві 25 серпня восьмеро відчайдухів (Тетяна Баєва, Костянтин Бабицький, Лариса Богораз, Наталя Горбаневська, Вадим Делоне, Володимир Дремлюга, Павло Литвинов, Віктор Файнбер), протестуючи проти окупації, вийшли на Красну площу, де майже одразу були затримані силовиками. Інтервенція комуністичних країн викликала хвилю протестів у всьому світі, а Москва натомість торочила про «колективну відповідальність за долю соціалізму».
23 серпня 1939 року в Москві було підписано пакт про дружбу та співробітництво між комуністичним Совєтським Союзом та нацистською Німеччиною, відомий як пакт Молотова — Ріббентропа. Згідно з таємним протоколом до пакту Сталін та Гітлер фактично поділили Східну Європу на сфери впливу. Цей документ настільки промовистий, а факт його існування так старанно приховувався, що варто навести його повністю:
«З приводу пакту про ненапад між Німецьким райхом і СРСР повноважні представники, що підписалися нижче... обговорили межі своїх відповідних сфер впливу в Східній Європі. Обговорення привело до таких висновків:
1. У разі територіального та політичного впорядкування на територіях, що належать Прибалтійським державам (Фінляндії, Естонії, Латвії, Литві), північний кордон Литви становитиме кордон сфер впливу Німеччини і СРСР. З огляду на це інтереси Литви в районі Вільна визнає кожна сторона.
2. У разі територіального та політичного впорядкування на територіях, що належать Польській державі, кордон сфер впливу Німеччини і СРСР приблизно має пролягати по лінії річок Вісла, Нарев і Сян. Питання про те, чи для інтересів обох сторін буде бажаним зберегти незалежну Польську державу і які кордони повинна мати така держава, можна остаточно вирішити в процесі дальшого політичного розвитку. У будь–якому разі обидва уряди вирішуватимуть це питання з допомогою дружнього порозуміння.
3. Коли йдеться про Південно–Східну Європу, то звернено увагу, що радянська сторона має свої інтереси в Бессарабії. Німецька сторона заявляє про свою незацікавленість тими територіями.
4. Цей протокол обидві сторони повинні вважати надзвичайно таємним».
Так два червонопрапорні режими порозумілися коштом інших народів.
Далі буде.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
