Пивна ріка, картопляні береги...

Литва, здається, наче створена для відвідин на довгі вихідні — не дуже далеко, ходять прямі автобуси з Києва, та й узагалі гостинний Вільнюс — прекрасне місто. І до болю нагадує Львів: вузенькі, переплетені у вигадливе мереживо вулички, сувенірні ятки, гарненькі будиночки (подекуди реставровані до лиску, подекуди ледь стоять), шпилі храмових споруд різноманітних конфесій, кава і пиво. Тільки більше зелені. Тільки ще є річка. Всі кажуть: везти з Литви треба бурштин і текстиль. А я кажу: везіть вовняні шкарпетки з оленями, особливий місцевий сир і пиво маленьких броварень. А ще — рецепти традиційних страв.

Живе пиво і брунатний сир

Хто б міг подумати, що у Литві стільки пива? Ні, СТІЛЬКИ пива. Виявляється, пиво і в цій маленькій прибалтійській країні — це традиційно національний напій. І крім кількох заводів, які виготовляють його у промислових масштабах, маленькі фермерські броварні варять kaimiŝkas — живе пиво. Господарства бувають і пристойних розмірів, і зовсім маленькі, на чотири працівники. Але результат їхньої сумлінної праці завжди гідний, і, звісно, саме його куштувати найцікавіше, на відміну від пива великих заводів, найпоширенішим з яких є клайпедський Svituris («маяк» литовською), він як наша «Оболонь» — всюди. Фермерські броварні варять більше 80 сортів пива.

Щодо сиру, який роблять на основі сиру домашнього, то це щось: нічого подібного я ще ніде не куштувала. Його змішують із часником чи кмином, пресують і коптять. У крамницях такий сир легко впізнати завдяки нестандартній формі — він схожий на сплюснуті краплі й має брунатне забарвлення. До речі, кмин — дуже популярна у Литві спеція, з ним варять напої, додають до страв і хліба.

Пиріг на обід і сніданок та варені картопляники

Але, як на мене, найпопулярнішим продуктом у Литві все–таки залишається картопля. Навіть до холодного борщу її подають окремо, цілою і відвареною. Втім найвідоміші картопляні страви — цепеліни і кугеліс. Перші — варені картопляники з фаршем, за формою схожі на м’ячі для американського футболу чи дирижаблі, звідки і назва. Другий — картопляний пиріг. Звісно, що немає одного–єдиного правильного автентичного рецепта ні цепелінів, ні кугеліс, усі вони мають ті чи інші варіації залежно від регіону, уподобань господині тощо. А ми, щоб у київській квартирі чи стрийському будинку відчути Литву на смак, візьмемося готувати усереднений варіант.

Отже, цепеліни. Відразу уточнимо, що точної кількості картоплі і м’яса у рецепті просто не існує: кожна господиня робить ці картопляники на свій смак. А в цілому процес наступний. Візьміть картоплю, бажано білого, крохмалистого сорту. Приблизно четверту частину картоплі треба буде відварити, а решту натерти на щонайдрібнішій тертушці. (Це найскладніше і найвиснажливіше, якщо у вас немає кухонного комбайна, тому що маса повинна бути справді однорідною і пюреподібною). Коли всю картоплю натерто, невеликими порціями з неї треба віджати рідину — через сито чи марлю. Віджимайте її у миску чи каструльку — вона має трохи відстоятися, і коли на дні осяде крохмаль, обережно злийте прозору рідину, а крохмаль залиште. Зварену бараболю розтовчіть у пюре товкачкою і ретельно перемішайте з тертою картоплею, крохмалем і сіллю. (Прихильники традиційного способу приготування наполягають, що у масу треба додавати лише до цього збираний iз картоплі крохмаль, а не промисловий з магазину. Якщо ж у вас тісто не клеїться, можете спробувати всипати трохи магазинного крохмалю чи борошна). Все, основа для цепелінів готова.

Далі беремося за фарш. Що стосується його кількості — це теж залежить від ваших уподобань. Але краще взяти більше, бо невикористаний фарш значно легше прилаштувати, ніж невикористану картоплю. На півкіло свинячого фаршу візьміть дрібно покраяну цибулину, обсмажте до золотавості, додайте м’ясо, 2 чайні ложки майорану і смажте до готовності.

І нарешті — формування цепелінів. Цей процес вимагає певної майстерності й досвіду, але після перших кількох спроб уже буде легше. Отже, зробіть iз картопляної маси пляцок завтовшки 1 см, покладіть посередині кілька ложок фаршу й загорніть масу так, щоб зробити невеликий «дирижаблик». (Всі цепеліни, які мені довелося куштувати, були десь сантиметрів 10 завдовжки). Коли всі «дирижаблі» сформовані, обережно опустіть їх у киплячу підсолену воду (туди можна додати чайну ложку крохмалю, щоб цепеліни не розвалювалися, але це не обов’язково) і варіть приблизно півгодини. Подавайте зі шкварками чи сметаною. (Дуже поживна і ситна страва, я не бачила нікого, хто з’їв би більше двох за раз).

Кугеліс зазвичай готують великою (ну дуже великою) порцією, оскільки його їдять не лише як основну страву на обід чи вечерю, а ще й із залишків роблять сніданок, не менш традиційний, ніж сам пиріг: засмажують його на пательні разом із кількома яйцями. На велику порцію знадобляться: 4,5 кг картоплі, 500—700 г бекону (чи свинини, чи курятини, як забажаєте), 4—5 яєць, 2 великі цибулини, 340 мл кип’яченого молока, сіль і перець.

Картоплю треба дрібно–дрібно натерти, відцідити, злити рідину і повернути в масу осілий крохмаль. Бекон нарізаємо на смужки і підсмажуємо разом із покраяною цибулею. У миску вбиваємо яйця і добряче їх збовтуємо. Далі ретельно перемішуємо картопляну масу, смажений бекон і цибулю разом із жиром, який витопився з бекону, яйця і молоко. Присолюємо і додаємо за смаком перець. Потім змащуємо маслом глибоку форму і виливаємо туди підготовлену суміш. Випікаємо перші 15 хвилин у духовці, розігрітій до 220 градусів, потім зменшуємо температуру до 180оС і тримаємо пиріг у духовці ще близько години. Кугеліс буде готовий, коли скоринка стане золотою і темною по краях. Насамкінець дістаньте його з печі, дайте вистоятися хвилин 20, наріжте і подавайте.

НА ДЕСЕРТ

Щоб смакувати весільним печивом, не обов’язково одружуватися

Литовці також ласі до солодкого. У сезон яблук зверніть увагу на прекрасний і простий яблучний пиріг. Змішайте руками у мисці 200 г розм’якшеного масла, 3 яйця, 360 г борошна, 190 г цукру, 2 чайні ложки розпушувача для борошна, поки не отримаєте крихтоподібне тісто (ні в якому разі не робіть його гладеньким). Викладіть половину на вистелене пергаментом для випікання деко. Згори розкладіть 8—10 покраяних яблук, присипте їх цукром і збризніть лимонним соком. Висипте решту крихт згори. Випікайте приблизно годину при 180 градусах. Щоб зробити пиріг ну зовсім уже литовським, можна трішечки присипати яблука кмином. Кориця теж не завадить.

Цікаве на смак і легке в приготуванні так зване традиційне весільне печиво. І не обов’язково чекати на весілля, щоб його приготувати. Отже, міксером чи ложкою змішайте 225 г м’якого масла, 200 г борошна, 2 чайні ложки ванільної есенції чи ванільного цукру, 2 столові ложки цукрової пудри, 150 г дрібно порубаних горіхів, сформуйте кульки завбільшки з волоський горіх і випікайте 40—50 хвилин при 160оС до золотавості. Гарячими кульки обваляйте у цукровій пудрі.