У ВРУ саботують-блокують законопроєкт про ліквідацію Московської церкви - Княжицький
Інтриги парламентської монобільшості заважають прийняти закон про заборону Московської церкви в Україні (УПЦ МП), а не США. >>
Мустафа Джемілєв.
За два дні роботи 4–ї сесії Курултаю — національного з’їзду кримськотатарського народу, що минулими вихідними проходив у Сімферополі, його депутати остаточно так і не визначилися зі стратегію й тактикою своїх дій на майбутніх виборах до Верховної Ради України. Учасники зібрання доручили своєму представницько–виконавчому органу — Меджлісу — продовжити до 12 серпня переговори і консультації з національно–демократичними силами України «з позицій включення представників кримських татар у гарантовану частину виборчого списку та обов’язкового узгодження кандидатур, висунутих в одномандатних виборчих округах у Криму». Також потрібно ухвалити «рішення про консолідовану позицію кримських татар на виборах 28 жовтня й забезпечити його виконання усіма органами національного самоврядування кримських татар», як зазначено у постанові з’їзду.
Самих потенційних союзників серед гостей Курултаю не було. Обмежилися лише оприлюдненням звернення від першого номера списку ВО «Батьківщина», лідера «Фронту змін» Арсенія Яценюка. Той від імені об’єднаної опозиції запевнив, що вона, опозиція, «поділяє ваші устремління, відчуває ваш біль» і буде боротися з тими, хто «розпалює міжнаціональну ворожнечу і прагне викреслити з історії пам’ять про вашу трагедію».
Делегати, зрозуміло, сподівалися на більше, а саме — чекали гарантій щодо включення голови Меджлісу, нинішнього народного депутата–«нашоукраїнця» Мустафи Джемілєва і його заступника, народного депутата попереднього скликання Рефата Чубарова у прохідний виборчий список «Батьківщини». «Наша наполегливість, — прокоментував «УМ» рішення Курултаю один із керівників Меджлісу Алі Хамзін, — аргументована передовсім результатами попередніх виборів. Адже всі партії, що нині представляють об’єднану опозицію, загалом набрали тоді в Криму лише 18–19 тисяч голосів — без урахуванння голосів кримських татар. Кримські ж татари дали вчетверо більше підтримки».
Про які прохідні місця йдеться? За словами Алі–аги, це має бути перша п’ятдесятка чи сімдесятка списку — залежно від соціологічних прогнозів на вибори.
Нагадаємо, що на попередніх виборах татари стабільно потрапляли в український парламент із «нашою Україною» та Народним рухом, отримуючи трибуну у вищому законодавчому органі взамін на відозву Меджлісу про підтримку тієї чи іншої політичної сили національно–демократичного спрямування.
Інша позиція у татар — прихильників владної Партії регіонів із громадської організації «Покоління Крим». Близько сотні її прибічників із плакатами на кшталт «Опозиція! Кримським татарам з вами не по дорозі!», намагалися прорватись у будівлю Кримськотатарського академічного музично–драматичного театру, де проходив Курултай. Також «прорегіональні» татари заманіфестували підтримку мовного закону Ківалова–Колесніченка, проти якого виступає Меджліс. Але нічого з того не вийшло — на заваді інциденту, що визрівав, стала міліція.
Попри те, що Мустафа Джемілєв уже рік як просить звільнити його з посади і знайти наступника, головою Меджлісу кримськотатарського народу він буде аж до 2013–го. Нового лідера обере вже новий склад Курултаю, вибори делегатів якого відбудуться наприкінці цього року. «Делегати Курултаю взяли до відома інформацію з доповіді голови Меджлісу з пропозицією обрати нового голову, якого кримські татари запропонують своїм політичним партнерам як кандидата в народні депутати України на майбутніх парламентських виборах. Однак це питання делегатами не розглядалося», — сказала прес–секретар Меджлісу Ліля Муслімова.
Інтриги парламентської монобільшості заважають прийняти закон про заборону Московської церкви в Україні (УПЦ МП), а не США. >>
Про підозру у незаконному збагаченні на 11 млн грн повідомлено чинному народному депутату. >>
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про офіційне звільнення Іллі Вітюка з посади начальника Департаменту кібербезпеки СБУ після корупційного скандалу. >>
Доступ планується у такому ж режимі, як і під час пандемії ковіду. Про ложу преси не йдеться. >>
Упродовж майже 700-річного існування деспотична московія демонструвала люту агресивність, ведучи безперервні загарбницькі війни. >>
Політика все більше обростає панічністю, стає залежною від страху, амбіцій головних гравців та турбулентності головних носіїв інформації. >>